Декларування 2024: що потрібно вказати?

У зв'язку з військовою агресією проти України щорічні декларації за 2021-2022 рік необхідно подати до 31 січня 2024 року. Основні вимоги, які висуваються для декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування містяться у статті 46 ЗУ «Про запобігання корупції».

При цьому, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час проведення декларування, часто допускають суттєві помилки. Найбільш поширеними є:

1) Не зазначення інформації про нерухомість та транспортні засоби, які належать декларантам або членам сім'ї на праві власності чи користування.

Найчастіше забували декларувати земельні ділянки, на яких розташовані їх будинки чи їх членів сім'ї;

При цьому членами сім'ї суб'єкта декларування не є його подружжям або неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду. Ними вважаються особи, які спільно проживали із суб'єктом декларування станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб'єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

2) Не зазначення вартості об'єктів декларування (квартир, будинків, земельних ділянок, автомобілів тощо). Така інформація вказана в первинних документах про набуття права власності;

За загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватися на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України (п. 10 розділу III Порядку № 449/21).

При зазначенні відомостей про вартість майна необхідно додатково обрати одну з позначок: «це вартість на дату набуття права» або «це вартість за останньою грошовою оцінкою». Обрання однієї з позначок є обов'язковим (абз. 2 п. 10 розділу III Порядку № 449/21).

У разі наявності в особи різних відомостей про вартість об'єкта декларування в одному чи різних документах їх пріоритетність визначається в такому порядку:

• вартість за грошовою оцінкою, зазначена у документах про оцінку майна чи правовстановлюючих документах;

• вартість згідно з правовстановлюючими документами (договори, свідоцтва тощо). Якщо у правовстановлюючому документі зазначено відомості про ціну і вартість об'єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування вказується вартість об'єкта за його грошовою оцінкою;

• вартість (наприклад, інвентаризаційна, балансова тощо) згідно з документами технічного характеру (наприклад, у технічному паспорті).

Тобто у разі наявності в особи відомостей про вартість об'єкта, яка зазначена (наприклад) у договорі дарування і в технічному паспорті, у декларації відображається саме та вартість, яка вказана в договорі, - оскільки пріоритетність вартості згідно з правовстановлюючими документами є вищою, ніж вартість згідно з документами технічного характеру.

3) Недекларування об'єкта нерухомості, що використовувався для проживання декларанта та членів сім'ї у звітному періоді, а в окремих випадках взагалі недекларування жодного об'єкта нерухомості;

Декларувати потрібно всі об'єкти нерухомості, незалежно від їхньої вартості, які:

А) Належать декларанту/членам його сім'ї на праві власності;

Б) Знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми (усної чи письмової) укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право;

В) Знаходились у них в оренді чи на іншому праві користування упродовж не менше половини днів протягом звітного періоду.

4) Зазначення державного номерного знаку автомобіля замість ідентифікаційного номеру (VIN-коду);

Потрібно вказати той, який вказаний у технічному паспорті на транспортний засіб номер шасі (кузова, рами). Якщо транспортний засіб передано іншій особі на підставі довіреності з правом передоручення, такий транспортний засіб також слід декларувати, адже видача довіреності не позбавляє право власності на це майно.

Крім цього, вибуття транспортного засобу з володіння внаслідок викрадення чи інших незаконних дій не припиняє право власності на нього і також підлягає декларуванню.

5) Зазначення загальної вартості цінних паперів, замість номінальної вартості одного цінного паперу;

Наприклад, 01.10.2015 суб'єкт декларування купив 10 акцій товариства «А» номінальною вартістю 0,5 долара США. 01.12.2023 він купив ще 5 акцій цього ж товариства такої ж номінальної вартості.

У такому разі у розділі 7 «Цінні папери» декларації йому слід вказати 1 об'єкт декларування, у полі «Кількість цінних паперів» зазначити загальну кількість наявних у нього акцій товариства «А» - 15, у полі «Номінальна вартість одного цінного папера, грн» зазначити номінальну вартість 1 акції в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату останнього правочину (тобто станом на 01.12.2023), у полі «Дата набуття права» вказати «01.12.2023».

При цьому, законодавством визначено низку цінних паперів, які не мають номінальної вартості (наприклад, векселі). У такому разі в полі «Номінальна вартість одного цінного папера, грн» слід обрати позначку «Не застосовується».

Ціна, за якою особа набула цінний папір (наприклад, акцію), не є його номінальною вартістю

6) Не зазначення доходів, отриманих у вигляді подарунків у негрошовій формі (будинок, автомобіль тощо), прощеного боргу;

Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

7) Декларування грошових активів у вигляді готівкових коштів, але недекларування інших видів грошових активів, розмір яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, при тому, що розмір активів рахується сукупно;

Так, безсумнівно, всі грошові активи підлягають декларуванню.

Серед основних варто виділити такі:

1) Фінансові зобов'язання суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов'язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов'язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов'язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

2) Отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.

3) Кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку.

4) Внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ.

5) Кошти, позичені третім особам поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.

Нематеріальні активи, що належать суб'єкту декларування або членам його сім'ї, у тому числі об'єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, крипто валюти також підлягають декларуванню.

Крім вищезазначених вимог до декларації, в ній також потрібно зазначати:

- орган, установу чи організацію, яка виплачувала заробітну плату чи інші види доходу, а не себе як джерело доходу;

- зазначати розмір нарахованого (з податками) доходу, а не фактично виплаченого доходу;

- про входження суб'єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об'єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об'єднань, членство в таких об'єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об'єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом: дані про займану посаду чи роботу (оплачувану чи ні), що виконується за договором (контрактом), найменування юридичної чи фізичної особи, в якій (яких) особа працює або працювала за сумісництвом, із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків.

ВИСНОВОК

Правильне заповнованення е-декларації має важливе значення, адже у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.

Відповідно до стаття 172-6 КУПАП подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Натомість відповідно до статті 366-2 ККУ умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є підставою для кримінальної відповідальності.

Денис Соловей, партнер, адвокат Адвокатського об'єднання «GRACERS»

Читайте також:

Вплив воєнного стану на правила декларування майна в Україні. Аналіз законодавчих змін