Наразі актуальним є питання щодо можливих обмежень за ухилення від мобілізації. Зокрема, чи може держава запровадити банківські обмеження для чоловіків за ухилення від мобілізації?
Так, 25.12.2023 до Верховної Ради України внесений Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби». Даний законопроект передбачає низку обмежень, які можуть бути застосовані до військовозобов'язаних за відмову з'явитися до ТЦК та СП, а також покарання за ухилення від мобілізації.
На сьогоднішній день, законопроект Кабінетом Міністрів України відкликано, проте немає сумнівів, що після доопрацювання його буде прийнято, хоча є надія, що наступна редакція відповідатиме Конституції України. Тому зараз ми розглянемо можливість запровадження банківських обмежень для «ухилянтів».
Законопроектом, серед іншого, пропонуються зміни до статті 20-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». В новій редакції передбачено, що військозобов'язані особи, які не з'явились до територіального центру комплектування та соціальної підтримки після оголошення загальної мобілізації, за повідомленням керівника ТЦК та СП вносяться до Єдиного реєстру боржників, та до них застосовується, зокрема, обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями, та обмеження у вигляді відмови в укладенні кредитного договору, договору позики.
Розпочнемо із питання, що являє собою Єдиний реєстр боржників і як до нього потрапити. Таке поняття введено Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження». Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників і запобігання відчуженню боржниками майна.
Як же потрапити до цього реєстру? Щоб потрапити до реєстру особа повинна мати борг по сплаті кредитних зобов'язань, комунальних платежів чи штрафу за порушення правил дорожнього руху та ін.
Для початку особа чи установа, яка вважає, що існує факт невиконання майнового зобов'язання, звертається до суду з позовом. Після отримання судового рішення та виконавчого листа, особа чи установа повинні звернутися до державного чи приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження. У разі наявності штрафів за порушення правил дорожнього руху внесення до реєстру відбувається без судового рішення.
Після відкриття виконавчого провадження виконавець (на підставі виконавчого листа або ж постанови про накладення штрафу) вносить інформацію про особу боржника до реєстру боржників.
З цього виникає наступне питання: чи є неявка військозобов'язаного громадянина України до ТЦК та СП невиконанням саме майнового зобов'язання? І відповідь на це питання негативна, адже неявка до ТЦК та СП не підлягає матеріальній оцінці та має немайновий характер.
Вивченням процедури внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників встановлено що, відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. У свою чергу, постанову про відкриття виконавчого провадження має право виносити державний або приватний виконавець на підставі виконавчого документа, а не керівник ТЦК та СП!
Необхідно також зазначити, що поточна редакція проекту закону надає керівникам ТЦК та СП повноваження в позасудовий спосіб, без участі правоохоронних органів чи виконавчої служби, накладати обмеження на громадян України. Також, у проекті закону відсутня норма закону, яка надає можливість оскаржити рішення керівника ТЦК та СП про накладення обмежень.
З цього приводу вже надала коментар заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова. Вона зазначила, що законного способу фінансово обмежити громадян, які не виконають умови оновленого Закону, немає. Розголошення банківської таємниці у більшості випадків можливо за рішенням суду.
Зобов'язання банків щодо збереження банківської таємниці та порядок її розкриття регулюються нормами статей 61 та 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а особи, винні у незаконному розголошенні такої таємниці, несуть відповідальність за це відповідно до закону - від цивільно-правової до кримінальної.
В законопроекті взагалі не врегульовано порядок отримання ТЦК та СП відомостей щодо наявних рахунків громадян України у банківських установах, розкриття банківської таємниці, не передбачений порядок застосування обмежень за рішенням суду, натомість майже безмежні права надаються керівникам ТЦК та СП. А як зазначено вище, за незаконне розголошення банківської таємниці передбачена відповідальність.
Щодо обмежень у вигляді відмови в укладенні кредитного договору, договору позики можна зазначити наступне. Протягом 2023 року у середньому на місяць українці брали 650 000 мікропозик, та їх кількість постійно збільшується. Разом з тим, за 9 місяців 2023 року банки видали бізнесу 18,4 тисяч кредитів на 65 млрд грн. Таким чином частка закредитованого населення України становить близько 25%. Керівники банківських установ впевнені, що у випадку ухвалення норм щодо відмови в укладенні нових договорів кредиту та позики, банки зіткнуться з неповерненням вже існуючих кредитів.
Аналізуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що у разі прийняття законопроекту банківські обмеження, передбачені досліджуваним проектом закону, неможливо реалізувати в рамках діючого законодавства оскільки зміни до банківського законодавства та Закону України «Про виконавче провадження» цим законопроектом не вносяться.
Адвокат кримінальної практики Бондаренко Олександр, юридична компанія «RIYAKO&PARTNERS»
Потрібно більше роз'яснень і аналітики щодо нормативного акта? Спробуйте Legal Solution. Воно допоможе швидко зорієнтуватися в складних правових питаннях та дізнатися, як саме застосовуються НПА у вашій галузі. Замовте рішення за посиланням.
Читайте також: Міноборони підготувало нову редакцію законопроєкту щодо вдосконалення мобілізації, стару - відкликали
