Уряд затвердив порядок віднесення «відходів» до побічних продуктів. Йдеться про ті речовини та предмети, які утворюються в процесі виробництва певної продукції та прийнято вважати відходами.
Відтепер такі залишки зможуть отримати друге життя, поінформувало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.
У міністерстві зазначили, що, до прикладу, під час виготовлення дверних і віконних блоків утворюється до 31 % відходів деревини, а при виробництві паркету - 30 %, меблів - 54 %. І їх можна не спрямовувати на смітник, а використати повторно. Залишки від борошномельного, олійного та цукрового виробництв доречно застосувати при виробництві кормів. А відходи від цукрового виробництва ще й як добрива для сільськогосподарських угідь. Шлаки від металургійної діяльності у ЄС активно використовують при будівництві доріг. Загалом європейська цементна промисловість є важливим споживачем доменних шлаків.
Імплементуючи норми законодавства ЄС, Україна також впроваджує відповідні підходи. Відповідно до ст. 5 Директиви 2008/98/ЄС та на виконання вимог рамкового Закону «Про управління відходами» Уряд затвердив Порядок та Критерії, за якими здійснюватиметься віднесення тих чи інших речовин або предметів до побічних продуктів.
Ключові положення рішення Уряду:
відтепер речовини та предмети, що утворюються при виробництві основної продукції та є придатними для використання як сировина чи готова продукція, можуть розглядатися в Україні не як відходи, а як побічні продукти;
при цьому рішення про віднесення тих чи інших залишків до побічних продуктів прийматиме сам виробник;
він має внести відповідні дані до Інформаційної системи управління відходами та пройти тест на відповідність його залишків усім встановленим критеріям до побічних продуктів;
а ще запровадити систему управління якістю, яка повинна відповідати національним стандартам та бути сертифікованою;
щоквартально виробник звітуватиме про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів.
При цьому визначено чіткі критерії, за яких залишки можуть отримати статус побічних продуктів. За приклад при встановленні таких критеріїв Україна взяла досвід Польщі, Німеччини, Чехії, Болгарії, Сербії та Великобританії.
За повідомленням Урядового порталу
Legal Solution - аналіз законодавства й практика правозастосування для кожного фахівця. Знайдіть нормативні документи, досліджуйте правові питання та звіряйтеся з експертами. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
Читайте також:
Хто може бути отримувачем та набувачем гуманітарної допомоги: що передбачено новим Законом?
