Посвідчення договору пожертви нерухомості не часто зустрічається в нотаріальній діяльності, але в деяких випадках він використовується для врегулювання майнових правовідносин.
Про окремі особливості такого договору як підставу для державної реєстрації права власності на нерухоме майно розповіла заступник начальника відділу розгляду скарг у сфері державної реєстрації нерухомого майна Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції Софія Ковальчук.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) підставою для державної реєстрації права власності є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Договір пожертви є різновидом договору дарування відповідно до статті 729 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).
Так, відповідно до статті 729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 ЦК України, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір пожертви є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До цього договору застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Так, форма договору пожертви залежить від його предмета згідно зі статтею 719 ЦК України. При цьому договір пожертви нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Сторонами договору пожертви є Пожертвувач (Дарувальник) і Обдаровуваний.
Ними можуть бути: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим та територіальні громади.
При цьому в частині третій статті 720 ЦК України передбачено, що підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника.
Тобто у зазначеному випадку обов'язково необхідно перевірити установчий документ дарувальника.
Водночас це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.
Крім того, одним із важливих моментів укладення договору пожертви є визначення наперед обумовленої мети, для якої укладається відповідний договір (частина перша статті 729 ЦК України).
Попередьте незаконні дії з об'єктами нерухомості та діяльність "чорних реєстраторів". Налаштуйте моніторинг в SMS-Маяк та отримуйте сповіщення про будь-які дії щодо майна компанії. Деталі за посиланням.
Важливо пам'ятати: якщо стороною договору пожертви є релігійна організація, частина друга статті 18 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає обмеження щодо його укладення, а саме:
забороняється вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема:
- продаж, обмін, передача у заставу, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб, до завершення процедури зміни своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об'єднанням
шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення), ухваленого не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення), або органами управління, визначеними статутом (положеннями) релігійної організації (релігійного центру (управління), монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу).
При цьому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, рішення, прийняте суб'єктом державної реєстрації на підставі договору пожертви, укладеного до завершення процедури зміни своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, порушує загальні засади державної реєстрації прав, визначених пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяжень, що може обумовлювати його скасування, зокрема, за відповідною скаргою, поданою до Міністерства юстиції.
Крім того, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Відповідно до цієї засади дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони відповідного правовідношення.
Як нотаріусу захиститись від ризиків та помилок у роботі? З ІТ-рішенням LIGA360:Нотаріус. Отримайте допомогу при формуванні документів та при ідентифікації клієнтів, контролюйте важливі зміни НПА. Замовте новинку прямо зараз.
