24 жовтня 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав рекомендаційні роз'яснення щодо особливостей визначення товарних меж ринку за наявності ознак одноосібної або колективної влади покупця №3-рр (далі - Рекомендаційні роз'яснення). Дані Рекомендаційні роз'яснення розкривають новий підхід Комітету до застосування конкурентного законодавства. Ця ініціатива є відповіддю на зростаючу потребу адаптації законодавства до сучасних реалій господарських відносин і міжнародної практики.
Про що ж власне йде мова? Закон України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) виділяє декілька аспектів антиконкурентних дій суб'єктів господарювання, базовими серед яких є антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним домінуючим становищем на ринку. Ці категорії вже давно відомі і не викликають здивування.
Як зазначає сам Комітет, норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначають правові презумпції щодо існування монопольного (домінуючого) становища одного або декількох суб'єктів господарювання. Стаття 12 Закону визначає, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:
- сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;
- сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків -
- і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови, визначені у частині четвертій статті 12 Закону.
При цьому, дані норми стосуються монопольного (домінуючого) становища, яке базується на ринковій владі продавця. Однак розвиток економічних відносин, а також міжнародна практика конкурентних відомств пішли далі, досліджуючи також питання ринкової влади покупців - монопсонії.
Legal Solution допоможе кожному фахівцю, що потребує аналізу законодавства й пошуку НПА. Керівникам, юристам, бухгалтерам, кадровикам та іншим фахівцям. Замовте доступ за посиланням.
Антиконкурентні практики монопсоністичного характеру (на відміну від зловживання монопольним становищем) прямо не врегульовані ні національним законодавством, ні правозастосовною практикою, а визначення даного поняття міститься на рівні економічної доктрини:
монопсонія (від давньогр. "один" + "придбання") - ситуація на ринку, за якої кільком потенційним продавцям, що конкурують між собою, протистоїть лише один покупець ("монопсоніст") або група покупців, які спільно приймають рішення.
Тобто, модель монопсонії описує ситуацію, за якої єдиний покупець взаємодіє з постачальниками, які конкурують між собою і у своїй найпростішій формі є дзеркальним відображенням моделі монополії.
Доктрина - це, звісно, добре, але чи матиме це реальний вплив на суб'єктів господарювання і чи можна притягнути покупців-монопсоністів до відповідальності у випадку зловживання своєю ринковою владою? Незважаючи на відсутність законодавчого закріплення цих понять, відповідь на дане питання позитивна.
Як свідчить міжнародний досвід, більшість законодавчих актів у сфері захисту конкуренції не виділяють монопсонію як окремий вид порушення, при цьому забороняють її так само, як і монополію, якщо вона спотворює конкуренцію.
Поштовхом для таких нововведень стали кейси на ринку харчової продукції, пов'язані з набуттям можливості мережами супермаркетів диктувати виробникам та постачальникам (включаючи фермерів та малий бізнес) власні умови провадження спільної господарської діяльності. Однак не виключено, що такий підхід буде застосовано і до інших товарних ринків, зокрема до фармацевтичного ринку, оскільки покупців-монопсоністів можна знайти на будь-якому рівні виробничого ланцюга.
Отже, суть монопсонії полягає в наявності домінуючого становища покупця і, відповідно, можливості впливати на ціноутворення та умови обороту товарів на певному ринку. Враховуючи міжнародний досвід та позицію Європейської комісії, Комітет констатує факт, що вищезазначені положення статті 12 Закону можуть поширюватись і на покупців. Таким чином підкресливши, що норми Закону щодо визначення монопольного (домінуючого) становища стосуються не лише постачальників, а й індивідуального та колективного становища покупців.
При визначенні відповідних граничних значень частки ринку застосовується наступне правило - суб'єкт господарювання займає домінуюче становище як покупець, якщо його поведінка є достатньо незалежною від конкурентів та постачальників. Тобто, досліджуючи стан конкуренції на певному товарному ринку, АМКУ звертатиме увагу не лише на те, чи існують суб'єкти господарювання, які мають ринкову владу зі сторони пропозицій, а також на те, чи існують на ринку такі покупці, які мають ринкову владу зі сторони попиту.
Самі ж Рекомендаційні роз'яснення закріплюють порядок дій і підходи Комітету під час встановлення ринкової влади покупця на певному товарному ринку, що крім врахування положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища доповнюються наступними кроками:
- проведення аналізу можливості постачальників знайти альтернативних покупців певного товару або споживачів певної послуги;
- проведення аналізу стану конкуренції між покупцями цільового товару або послуги;
- за можливості проведення SSNIP-тесту покупця, що визначить як будуть діяти постачальники у відповідь на зниження покупцем ціни на певний товар або послугу.
Попри те, що наразі боротьба з монопсонією не є першочерговим завданням АМКУ, національна практика вже містить приклади дослідження Комітетом ринків із такими структурними ознаками. Наведені в цих Рекомендаційних роз'ясненнях підходи можуть братися до уваги під час проведення досліджень товарних меж ринків, розслідувань справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за концентраціями та узгодженими діями. Не виключено, що можуть такі підходи бути застосовані під час дослідження фармацевтичного ринку, яке нещодавно анонсували на сайті АМКУ.
Ангеліна Фурман, молодший юрист ЮФ Legal Alliance
Хочеш отримати мільйони корисних документів, що аналізуються вмить? Спробуй LIGA360. Найповніша база українського законодавства й аналітики, алгоритми дій у робочих ситуаціях. А смарт-фільтри й зв'язки документів допоможуть отримати саме ту підбірку матеріалів, що вам потрібна. Спробуйте LIGA360 сьогодні, замовивши тестовий доступ.
