Практика реструктуризації кредитних зобов'язань під час війни: що, як і коли

З моменту свого виходу на арену у 2016-му інструмент добровільної фінансової реструктуризації позиціонувався як дієвий метод «воскресіння» компаній, що стоять на порозі банкрутства, та збереження грошей кредиторів за непрацюючими кредитами (NPL). Хоч вона і не є панацеєю, реструктуризація дозволяла кредитору в кінцевому результаті отримати пристойне стягнення - іноді аж до 100%, на відміну від продажу майна боржника за процедурою банкрутства, де 50% - майже недосяжний показник.

Бум фінансової реструктуризації?

Здавалося б, такий непоганий метод мав би переживати бум в умовах повномасштабної війни: непросте становище національної економіки органічно підштовхує до конструктивного перегляду умов кредитування задля обопільного блага кредитора та боржника. Для цього навіть дію Закону України «Про фінансову реструктуризацію» подовжили до 2028 року. Але не все так просто: незважаючи на відносно жвавий інтерес ринку до фінансової реструктуризації у довоєнні роки (від 7 до 23 відкритих процедур на рік, в середньому - 13), у 2022 році механізмом скористалися тільки дев`ять разів, а у 2023-му - всього один раз. Вкупі з часткою NPL, що зросла з 27% у березні 2022 року до 38,5% у вересні 2023-го, загальна тенденція виглядає не надто позитивно. Давайте розберемося, що і чому зараз відбувається у сфері фінансової реструктуризації.

Лише, коли надія є - критичний фінансовий аналіз

Для фундаментального розуміння причин ситуації далеко ходити не потрібно - варто придивитися до основ самого юридичного явища фінансової реструктуризації. Як відомо, активація цієї процедури доступна за двох умов: а) критичний фінансовий стан боржника; і б) перспективність діяльності боржника. І якщо, на жаль, компаній у критичному фінансовому стані зараз вистачає, то впевнено назвати діяльність певної компанії перспективною в умовах, що радикально змінилися, можна далеко не завжди. З цього і випливає важливий умовивід: фінансова реструктуризація можлива лише тоді, коли боржник здатен генерувати певний позитивний грошовий потік для обслуговувати боргу на прийнятному рівні.

Для оцінки фінансового стану боржника кредитори майже завжди долучають експертів, оскільки власних ресурсів для аналізу становища всіх боржників та моделювання їх майбутнього прогресу (або регресу) у кредиторів може не вистачати. Крім того, підготовка незалежного огляду бізнесу IBR (Independent Business Review) та розробка різних сценаріїв умов погашення заборгованості вимагає спеціальної, і головне незалежної, експертизи та досвіду. Втім, навіть експерти не здатні на 100% точно передбачити платоспроможність боржника: за даними Звіту про фінансову стабільність від Національного Банку за червень 2023 року, очікується, що значна частка реструктуризованих кредитів перейдуть в розряд NPL впродовж року, оскільки тривала війна створює все нові шоки для підприємств та цілих галузей.

Cash sweep в поміч

Недоступність більш-менш вірогідного прогнозування грошових надходжень за постійної зміни обставин через війну унеможливлює розробку працюючих графіків погашення заборгованості, які могли б виконуватись боржниками так, щоб не потрапляти в подальші дефолти. Така ситуація часто спонукає сторін скористатися методом cash sweep, за умовами якого боржник має віддавати всі або певний відсоток своїх доходів на обслуговування боргу, окрім тих, що направляються на покриття операційних витрат. Це дозволяє сторонам не обмежуватися графіками з конкретними сумами, а поступово, в міру можливостей боржника гасити кредит. Сash sweep є зручним механізмом погашення не тільки в рамках одного кредиту, але й в ситуації наявності в боржника заборгованості перед багатьма різними кредиторами. Він досить часто є прийнятним для багатьох фінансових установ і відповідно є гарним і зрозумілим консенсусом у процесі реструктуризації, який можна відносно легко реалізувати з фінансової точки зору, однак з юридичної - все ще є складнощі.

Разом, але окремо

Хоча українська практика ще не доросла до розробки єдиних договорів за участю всіх кредиторів та взаємопов`язаних боржників (override agreements), але вже помітно, що кредитори загалом мають тенденцію до співпраці. Умови договорів про реструктуризацію, які хоча й укладаються окремо між кожним кредитором та боржником, розробляються в співпраці з усіма кредиторами і узгоджуються між собою. Кредитна документація при цьому доповнюється положеннями про справедливе ставлення (fair treatment), відповідно до яких жоден з кредиторів не повинен мати переваг та привілеїв перед іншими, зокрема, в питаннях розмірів платежів, гарантій, додаткового забезпечення тощо.

Зважають також і на зобов`язання боржника за емітованими ним облігаціями. Звичайно, облігації - не кредити: зазвичай там і важелів контролю менше, і забезпечення незначне, і взагалі юридична природа інша, - тому якось долучити утримувачів облігацій боржника до переговорів з узгодження умов реструктуризації його зобов`язань у більшості випадків не видається можливим та доцільним. Втім, зобов`язання боржника за облігаціями все ж враховують, оскільки це також фактор впливу на його платоспроможність, тому іноді умови сплати кредитних платежів можуть прив`язуватися до умов сплати купонних платежів за такими цінними паперами.

Від аграріїв до виробників зеленої енергетики - всі у процесі

Підходи до реструктуризації також варіюються залежно від того, до якої галузі належить боржник. Хоча невелика кількість розпочатих у 2022-2023 роках процедур у рамках Закону України «Про фінансову реструктуризацію» не дає можливості судити про якусь надійну статистику, ми бачимо наступний розподіл за галузями: чотири процедури в сфері нерухомості, три - у сфері будівництва, дві - у сфері торгівлі продуктами тваринництва і одна - у сфері газовидобування. Очевидно, актуальність цих галузей у воєнний період зумовлює сприйняття компаній, що в них працюють, як високоперспективних. Однак якщо компанія досі не реструктуризувала проблемну заборгованість, це не завжди означає, що її стан оцінюється кредиторами як безнадійний: нерідко причиною цього, навпаки, є віра кредиторів у майбутнє відновлення компанії та розуміння її поточної важкої ситуації, або особливості регулювання відповідної сфери. Наприклад, у сфері відновлюваної електроенергетики досі не проведено жодної повноцінної процедури реструктуризації. Натомість кредитори дають відстрочку таким боржникам на певний відносно короткий строк та час від часу продовжують її дію. Зумовлювалось це, окрім величезних збитків від російських бомбардувань, ще й тим, що кредитори очікували вирішення питання функціонування системи «зеленого» тарифу та пов'язаних з її недосконалістю проблем, у тому числі невиконання зобов'язань ДП «Гарантований покупець» з оплати виробникам «зеленої» електроенергії. Однак нещодавні зміни у релевантне законодавство щодо «зелених» тарифів можуть поміняти ситуацію і запустити ряд реструктуризацій. Такий підхід можна зустріти і в інших сферах, у тому числі в достатньо міцних агропромисловій та девелоперській галузях, але все залежить від того, наскільки конкретна компанія постраждала від наслідків війни.

Загалом можна констатувати, що у 2023 році фінансова реструктуризація залишається не достатньо використовуваним інструментом. Хоча складна політична і військова ситуація змушує бізнеси утримуватися від масштабних рішень в очікуванні певної стабілізації, очевидно, що в короткостроковій перспективі на неї сподіватися не слід. Натомість компаніям варто вирішувати свої боргові проблеми вже зараз - і реструктуризація в цьому відношенні є значно більш конструктивним виходом, ніж банкрутство.

Катерина Чечуліна, радник банківської та фінансової практики CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang

Руслан Доценко, стажер банківської та фінансової практики CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang

Читайте також: Нацбанк продовжив термін обміну монет дрібних номіналів і банкнот гривні старого зразка