Банк, що отримав земельну ділянку із земель приватної власності без зміни його меж і цільового призначення за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, зобов'язаний сплачувати земельний податок з дня виникнення права власності на нього. Коли це право власності у нього виникає, роз'яснила ДПАУ.
Згідно ст. 126 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку може бути засвідчене цивільно-правовою угодою про відчуження земельної ділянки, тобто в даному випадку безпосередньо договором про задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому до договору додається державний акт на право власності на земельну ділянку. На держакті про право власності на земучасток нотаріус, який засвідчує документ, і орган Держкомзему роблять відмітку про відчуження земельної ділянки з вказівкою документу, на підставі якої було проведено таке відчуження. Ця відмітка органу Держкомзему і є відміткою про державну реєстрацію права власності на земучасток.
Таким чином, оскільки згідно ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права, те право власності на земучасток, отриманий банком за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, виникає з моменту проставляння Держкомземом відмітки про держреєстрацію прав власності на землю. Отже, з цієї миті у банку виникає обов'язок по сплаті земельного податку.
