Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Закон про націоналізацію майна росіян: що передбачено та на кого поширюється?

Реклама

Війна неминуче накладає свій відбиток на всі сфери та є комплексним викликом для держави і суспільства в цілому. В свою чергу, відповідь теж має бути комплексною, а захист національних інтересів та безпеки вимагає заходів не лише на військовому фронті, а у тому числі й економічному. В межах останнього, можна відзначити два ключові напрями: недопущення використання економічних ресурсів на шкоду Україні та на користь держави-агресора.

Досягнення зазначених завдань вимагає здійснення контролю за використанням ресурсів з боку держави, включно з вилученням майна. В контексті останнього слід враховувати, що позбавлення власності є виключною мірою у демократичному світі, а викрадення від правомірного вилучення у відрізняє саме наявність законної підстави, тобто норми закону, якавстановлює підстави та порядок такого вилучення. Саме наявність законодавчо визначених процедур та їх дотримання є тим, що відрізняє правову державу від держави, де панує свавілля.

Яке законодавче регулювання вилучення майна?

Ключовим законом у даній сфері є Закон України № 2116-IX "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", що набув чинності 07 березня 2022 року.

При цьому Верховна Рада України 01 квітня 2022 року прийняла до вищезазначеного закону зміни (повна назва документа - "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" щодо уточнення окремих положень"). Ці зміни вступлять в силу після підписання закону Президентом та його офіційного публікації.

На кого розповсюджується закон?

У первісній редакції закон передбачав вилучення майна у Російської Федерації, а також пов'язаних з нею юридичних осіб, які здійснюють діяльність на території України.

Детальний перелік юридичних осіб, на які поширювався закон є наступним:

  • юридичні особи, засновником або бенефіціаром яких є Російська Федерація;

  • юридичні особи, засновником або бенефіціаром яких є вищезазначені компанії;

  • юридичні особи, корпоративні права в яких належать Російській Федерації;

  • юридичні особи, участь у яких в будь-якій формі бере Російська Федерація.

    До кого може бути застосоване вилучення майна з врахуванням прийнятих змін?

    Громадяни Російської Федерації

    Зміни прийняті Верховною Радою істотно розширюють перелік осіб, у яких може бути примусово вилучене майно, перш за все доповнюючи його фізичними особами-громадянами Російської Федерації.

    При цьому, фактично для цілей конфіскації до громадян Російської Федерації також прирівняні особи, незалежно від їх громадянства, що відповідають будь-якому з наступних критеріїв:

    • мають найбільш тісний зв'язок з Російською Федерацією;

    • мають місце проживання у Російській Федерації;

    • займаються основною діяльністю у Російській Федерації.

    Слід відзначити, що громадяни Російської Федерації, які не підтримують збройну агресію проти України та виступають або виступали у збройному конфлікті на боці України, виключені з-під дії закону. Мова йде про громадян Російської Федерації, які в період дії воєнного, надзвичайного стану або в період збройного конфлікту брали участь

    • у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

    • у безпосередній відсічі та стримуванні (нейтралізації) збройної агресії Російської Федерації проти України;

    • у забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

    Юридичні особи, що належать громадянам Російської Федерації

    Виходячи із віднесення громадян Російської Федерації до осіб, у яких може бути примусово вилучене майно, певні зміни вносяться й до переліку юридичних осіб. Так, передбачається, що конфіскація може бути застосована також до юридичних осіб, засновником або бенефіціаром прямо або опосередковано є громадяни Російської Федерації.

    При цьому, зміна кінцевого власника не звільняє юридичну особу від загрози примусового вилучення майна. Зокрема, майно може бути вилучено в юридичних осіб, стосовно яких громадяни Російської Федерації через інші юридичні особи виконували управлінські функції та здійснювали контроль за діяльністю юридичної особи до 24 лютого 2022 року.

    Інакше кажучи, зміна ланцюга власників юридичної особи або спроби передати корпоративні права щоб уникнути конфіскацію з юридичної точки зору не будуть перешкодою та не виключать ризик примусового вилучення.

    Інші особи, визначені окремими рішеннями

    Зміни також передбачають спеціальні повноваження Ради національної безпеки і оборони України щодо вилучення майна в осіб, які безпосередньо не належать до раніше зазначених категорій, але здійснюють дії, що суперечать інтересам України.

    Зокрема, може бути конфісковане майно осіб, що:

    а) постійно перебувають за межами України або на тимчасово окупованій території України; та

    б) публічно заперечують чи підтримують здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України; та

    в) які не зупинили чи не припинили здійснення своєї економічної (зокрема господарської) діяльності на території Російської Федерації у період дії воєнного стану в Україні.

    Яке майно може бути вилучено?

    Може бути вилучено будь-яке без виключення майно Російської Федерації або її резидентів на території України. Зокрема, грошові кошти, валютні цінності, вклади у банках, рухоме та нерухоме майно, майнові права, корпоративні права,цінні папери, криптовалюта.

    На яких умовах вилучається майно?

    Перш за все, проголошено, що конфіскація здійснюється з мотивів суспільної необхідності. Разом з тим, закон про примусове вилучення не містить визначення суспільної необхідності, інакше кажучи є певний простір для тлумачення цього терміну в цілях даного закону.

    У зв'язку з цим можна звернути увагу на визначення суспільної необхідності, яке наявне в законодавстві що регулює відчуження земельних ділянок. Так, суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

    Отже, суспільна необхідність має під собою наявність певного загальнодержавного інтересу (мети). Зокрема, закон передбачає, що суспільна необхідність включає випадки, коли примусове вилучення вимагається військовою необхідністю. Тобто, щонайменше підлягає вилучення майно, яке може бути використане з військовою метою.

    По-друге, закон у первісній редакції встановлює, що примусове вилучення майна здійснюється без будь-якої компенсації його вартості. Не можна не відзначити, що можливість держави в одноосібному порядку позбавити особу власності без відшкодування не відповідає гарантіям захисту права власності, зокрема й закріпленим у статті 41 Конституції України.

    Прийняті Верховною Радою України зміни дещо вирішують дану проблему, встановлюючи, що майно вилучається в рахунок майбутніх репарацій Російської Федерації на користь України. Гіпотетично, особи, в яких конфіскували майно, отримують право вимоги до Російської Федерації, але на практиці реалізація такого механізму виглядає щонайменше сумнівно.

    В якому порядку вилучається майно?

    1. Кабінет Міністрів України готує проект рішення про примусове вилучення із зазначенням переліку майна, що підлягає вилученню, інформації, що дозволяє ідентифікувати такі об'єкти, їх власників, а також строків примусового вилучення кожного об'єкта із подальшим внесенням такого проекту до Ради національної безпеки і оборони України.

    2. Рада національної безпеки і оборони України розглядає проект рішення, наданий Кабінетом Міністрів України, та приймає його.

    3. Рішення Рада національної безпеки і оборони України про примусове вилучення вводиться в дію Указом Президента України.

    4. На підставі Указу Президента Україні відбувається примусове вилучення майна.

    У майбутньому відповідний Указ Президента має бути затверджений шляхом прийняття Верховною Радою України відповідного закону. Цей закон має бути прийнятий у строк до шести місяців з дня завершення дії воєнного стану в Україні. Разом з тим, відсутність такого закону протягом воєнного стану не зупиняє дію Указу Президента України та не перешкоджає примусовому вилученню.

    Фактичне виконання рішення про примусове вилучення

    Законом не встановлений уніфікований порядок примусового вилучення для різних видів майна.

    Так, наприклад, при вилученні об'єктів нерухомого майна, Кабінет Міністрів України готує подання, яке є підставою для державної реєстрації за ним права власності на таке майно. При цьому, цікавою особливістю такого вилучення є те, що моментом набуття права власності є момент винесення Указу Президента України, а не момент державної реєстрації, що є моментом переходу права власності на нерухоме майно за загальними правилами цивільного законодавства України.

    В частині ж вилучених цілісних майнових комплексів, Кабінет Міністрів України наділяється повноваженнями щодо створення спеціалізованих державних підприємств, яким Кабінет Міністрів України передає вилучене майно у господарське відання на тимчасовій або постійній основі. Фактично, у даному випадку створюються передумови для ефективного використання такого майна.

    Щодо інших видів об'єктів права власності, закон не деталізує порядку їх вилучення. Видається, що перелік дій, які підлягають здійсненню, залишається на розсуд Кабінету Міністрів України, який фактично є основним органом виконавчої влади у цій сфері.

    Чи можливе оскаржити примусове вилучення майна?

    Формальна можливість судового оскарження дійсно існує. Зокрема, Укази Президента України відповідно до чинного законодавства можуть бути оскаржені до суду. Разом з тим, не можна не зауважити на декілька факторів, які стануть на заваді.

    По-перше, строки оскарження Указу Президента України щодо примусового вилучення фактично завершаться моментом набуття чинності закону щодо затвердження Верховною Радою України відповідного Указу. З настанням даної події у суду фактично будуть відсутні підстави для визнанням неправомірним Указу.

    По-друге, справи щодо оскарження Указів Президента України підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. У зв'язку з цим слід відзначити істотну завантаженість суду ще до початку збройної агресії Російської Федерації. За таких обставин, справа може бути не розглянута в строк до затвердження Верховною Радою України відповідного Указу Президента України.

    По-третє, перелік "перспективних" підстав оскарження з точки зору національного законодавства досить обмежений і в цілому звужується до доведення фактичної помилки в частині віднесення особи до резидентів Російської Федерації. Також цілком ймовірно можуть бути успішно захищені права законного власника, майно якого помилково було віднесено до власності Російської Федерації або її резидентів. В інших випадках визнання Указу неправомірним є малоймовірним.

    А ось якщо виходити з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, все менш однозначно. Справа в тому, що статтею 1 Протоколу № 1 гарантується право на мирне володіння майном, а також що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що за загальним правилом, вилучення майна у законного власника без компенсації йоговартості є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном та становить порушення конвенції.

    Підсумки

    Закон (із врахуванням змін) створює досить простий та потенційно ефективний механізм для примусового вилучення активів Російської Федерації та пов'язаних з нею фізичних та юридичних осіб. Під “прицілом” не лише особи безпосередньо пов'язані з державою-агресором, але й опосередковано, при цьому незалежно від кількості ланок. Разом з тим, є й деякі недоліки у механізмі, перш за все пов'язані з потенційними випадковими помилками в інформації про майно та його власників та складністю їх виправлення.

    Владислав Мартинчук,

    адвокат судової практики ЮКК "Де-Юре"

    Маєш питання щодо умов воєнного стану? Замов LIGA360 зі знижкою 40%. Отримуй аналітику й консультації з «гарячих» тем: податки, облік, мито, ліцензії, виплати, алгоритми дій для бізнесу.

    Читайте також:

    В Україні заборонили діяльність проросійських партій

    Залиште коментар
    Увійдіть щоб залишити коментар
    Увійти

    Схожі новини