Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Тенденції змін процесуальних норм, що мають значення для бізнесу

Реклама

Кінець року - це можливість підбити підсумки, тому напередодні нового року ми вирішили зробити ретроспективний аналіз змін процесуальних норм, що мають значення для бізнесу, які були впроваджені у попередні роки.

По-перше, 2021 рік не став роком продуктивних змін до ГПК України чи КАС України. Це дуже помітно, якщо протиставити йому 2017 рік чи, хоч і меншою мірою, минулий 2020 рік.

«Касаційний фільтр»

Якщо з 2017 року усе очевидно - у рамках судової реформи Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», то із новацій 2020 року, які вплинули на 2021, варто згадати Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Основною ціллю цього Закону стало введення, так званого, «касаційного фільтру», тобто механізму розвантаження судів касаційної інстанції, як спосіб забезпечення однієї зі сходинок судової реформи, зокрема реформи Верховного Суду.

Закон передбачив, що посилання на неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права є недостатнім для подання касаційної скарги. З'явилась необхідність посилання на застосування норми права у схожих правовідносинах, яке повинне міститися у постанові Верховного Суду та не було враховане в оскаржуваному рішенні суду, або зазначити необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Попри це практика Верховного Суду за останні два роки дії цього нормативно-правового акту свідчить, що посилання на постанову Верховного Суду, у якій міститься застосування норми права у схожих правовідносинах може бути недостатньо.

Наводяться арґументи, що висновок Верховного Суду повинен бути у справах з аналогічним предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог, встановленими судами фактичними обставини справи, однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин.

Ці зміни, беззаперечно, ускладнили передбачений чинним процесуальним законом механізм касаційного оскарження судових рішень, що хоч і зменшило навантаження на суди апеляційної інстанції, проте може бути сприйняте як обмеження права особи на звернення до суду, а, отже, і порушенням конституційного принципу правовладдя.

Проте є надія, що саме новий 2022 рік може дати поштовх при вирішення цього правового питання завдяки внесенню змін до КАС України та ГПК України.

У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону № 6337 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення процедури касаційного оскарження судових рішень».

Читайте також: Процедуру касаційного оскарження судових рішень планують спростити

Як вказано у пояснювальній записці законопроєкту серед його основних нововведень планується:

«…змінити вимоги до форми і змісту касаційних скарг у господарській, цивільній та адміністративній юрисдикціях, а саме замість зазначення підстав касаційного оскарження, скаржник у своїй касаційній скарзі повинен зазначити обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права…».

Отримай подарунок від LIGA ZAKON до Нового Року. Тільки до 14 січня замовляй преміум-рішення LIGA360 за ціною професійного. Максимум корисних функцій та ефективне інформування про новації у 2022 році. Встигни на святкові знижки за посиланням.

Закон «Про медіацію»

Варто згадати і важливі новації 2021 року до КАС України та ГПК України. Наприклад, набрав чинності довгоочікуваний Закон України «Про медіацію».

Читайте також: Закон "Про медіацію" опубліковано: основні положення

Нотаріуси можуть проводити медіацію: набрав чинності Закон

Процедура медіації є різновидом вирішення спорів шляхом залучення посередника, який, на відміну від суду, не приймає рішення, а лише пропонує сторонам варіанти вирішення їхньої суперечки.

Як наслідок, з'являються похідні процесуальні права: право суду оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі, якщо сторони прийняли рішення провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, право суду зупинити провадження у справі у разі звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації, тощо.

Особливої уваги заслуговує можливість на будь-якій стадії судового провадження звернутись до медіації для вирішення спору в позасудовому порядку і право в будь-який момент відмовитися від участі в медіації.

Загалом, введення процедури медіації у судовий процес має низку переваг як для бізнесу так і для інших осіб, що вирішать владнати свою суперечку завдяки цьому механізму: вона добровільна, конфіденційна, дозволяє економити час та фінансові ресурси. А головне, пошук компромісу під час вирішення спору дозволятиме зберегти прихильні, або хоча б нейтральні взаємини між сторонами.

Е-судочинство

Серед змін до ГПК України та КАС України у поточному році, варто згадати прийняття Закону України від 26.05.2021 р. № 1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», більш відомого як закон про е-судочинство.

Читайте також: Набув чинності Закон про електронний суд

У контексті судової реформи відбувається поглиблене впровадження цифрових технологій у роботу судів.

Першим рішучим кроком було введення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у 2017 році замість попередниці - Автоматизованої системи документообігу суду, що функціонувала з 2011 року.

Проте ні в 2017, ні надалі система не запрацювала через низку причин, головною з яких стала неготовність обсягу модулів ЄСІТС до коректної експлуатації.

Внесені зміни до КАС України та ГПК України у 2021 році і ставлять собі за мету початок забезпечення функціонування модулів та, як наслідок, повного впровадження ЄСІТС.

Якщо говорити про е-судочинство, то воно забезпечуватиметься завдяки підсистемі «Електронний суд», тобто підсистеми ЄСІСТ, внаслідок якої здійснюється електронне діловодство між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. Це дозволяє у режимі онлайн подавати звернення, позовні заяви, скарги та інші процесуальні документи, сплачувати судовий збір, надсилати копії електронних документів учасникам справи тощо.

Щоб відстежувати інформацію про стан свого процесуального документу застосовується підсистема «Електронний кабінет».

Говорити про коректність роботи цієї системи ми зможемо після її остаточного впровадження та використання, і є сподівання, що воно настане швидше, ніж цього можна очікувати.

Отже, попри те, що рік не був настільки ж насиченим на зміни в КАС України чи ГПК України як попередні, нововведення здаються доволі перспективними.

А тому є впевненість, що 2022 рік принесе бізнесу не тільки законодавчі новації, а й продемонструє нам успішне впровадження вже чинних норм, що дозволять ефективно застосовувати нову процедуру медіації та оптимально використовувати час для розвитку бізнес-ідей, а не судові спори.

Як спрогнозувати ваші шанси на перемогу в суді? Скористайтеся ІТ-платформою LIGA360. Технології штучного інтелекту проаналізують вашу позовну заяву, щоб ви змогли оцінити перспективність справи й скоригувати аргументи. Деталі за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини