Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові у справі № 654/1820/18 від 6 грудня 2021 року вирішила, що свідок, який у кримінальному провадженні надавав відомості щодо відомих йому обставин, не є суб'єктом, який має право на оскарження вироку в частині оцінки достовірності його показань.
Вичерпний перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, визначено ст. 393 КПК.
Разом із тим кожен із визначених законодавцем суб'єктів має право на оскарження судового рішення лише з певних мотивів і підстав, тобто в певній процесуально визначеній частині.
Тому для постановлення рішення про можливість здійснення провадження в суді апеляційної інстанції апеляційному суду не достатньо встановити належність суб'єкта, який подав скаргу, до осіб, визначених ст. 393 КПК, а необхідно правильно вирішити чи не порушено особою, яка подала скаргу, межі оскарження, встановлені для неї кримінально процесуальним законом.
Як спрогнозувати ваші шанси на перемогу в суді? Скористайтеся ІТ-платформою LIGA360. Технології штучного інтелекту проаналізують вашу позовну заяву, щоб ви змогли оцінити перспективність справи й скоригувати аргументи. Деталі за посиланням.
Положення КПК не визначають як суб'єкта апеляційного оскарження судових рішень свідка у кримінальному провадженні. Проте до суб'єктів оскарження рішення в апеляційному порядку може бути віднесено, крім тих осіб, що зазначені в пунктах 1-93 ч. 1 ст. 393 КПК, інших осіб у випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому, згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 3 березня 2016 року (справа N 5-347кс15), відсутність "інших осіб" у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому статтею 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено частиною другою статті 24 цього Кодексу.
Об'єднана палата як і раніше констатувала відсутність підстав для відступу від цього висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (справа N 639/2837/19).
Проте правові висновки, викладені у вказаних судових рішеннях, з огляду на фактичні обставини справи не є застосовними, оскільки слід розрізняти викладення у судовому рішенні обставин, що свідчать про вчинення особою кримінального правопорушення та мотивування судового рішення в контексті надання оцінки такого доказу як показання свідка, адже висновок про неправдивість показань свідка не є висновком про факт вчинення кримінального правопорушення.
Бажаєте придбати LIGA360:Адвокат НААУ за зниженою ціною? Тільки до Дня адвокатури України преміум-тариф LIGA360 надається за ціною професійного. Максимум корисних функцій та інформації - вигідні умови. Деталі за посиланням.
При вирішенні питання чи відноситься особа, яка подала скаргу, до суб'єктів апеляційного оскарження, визначених п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, апеляційному суду необхідно встановити, чи може оскаржене судове рішення вплинути на обсяг прав і свобод або зачіпати інтереси особи, під якими слід розуміти не просто зацікавленість у рішенні суду, а такі істотні інтереси, які на практиці можуть бути (мають бути) захищені шляхом перегляду вищим судом оскарженого судового рішення. Тобто належить визначитися чи спроможна ця особа з урахуванням норм процесуального закону захистити свої права, свободи та інтереси в інший спосіб, ніж шляхом апеляційного оскарження вироку щодо іншої особи.
Верховний Суд вказав, що свідок не вправі оскаржити судове рішення щодо іншої особи у кримінальному провадженні, в якому він надавав відомості щодо відомих йому обставин, в частині оцінки достовірності наданих ним показань, так як, постановляючи вирок, суд відповідно до процесуального законодавства не вирішує питання щодо прав, свобод та інтересів свідка, а виконує процесуальні обов'язки по оцінці доказів, правильність якої може бути за певних умов перевірена в межах цього провадження судом апеляційної інстанції.
Читайте також: Введено в дію Закон про електронний обіг документів у кримінальному процесі
