КАС ВС висловив позицію щодо юрисдикції спорів про вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Відповідну постанову Верховного Суду у справі № 480/4146/20 (адміністративне провадження № А/9901/28/21) було прийнято 26 серпня 2021 року, повідомляє прес-служба ВС.
Сумська міська рада звернулася до суду з позовом, у якому просила припинити право постійного користування земельною ділянкою ТОВ шляхом її вилучення на користь цієї міськради для суспільних потреб, пов'язаних з будівництвом дороги та бульвару з майданчиками відпочинку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірна земельна ділянка перебуває в комунальній власності міськради та підлягає вилученню для суспільних потреб.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду провадження у справі закрито. Позивачу роз'яснено, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Рішення суду обґрунтовано тим, що вказаний спір не є публічно-правовим спором у розумінні КАС та має вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки позивач прагне повернути земельну ділянку, яка належить йому на праві комунальної власності.
Не погодившись із таким рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Верховного Суду.
За результатами розгляду справи колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Чинним законодавством передбачено й розмежовано (за підставами та порядком) процедури вилучення і примусового відчуження земельних ділянок. При цьому земельні ділянки, надані в постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатись як для суспільних, так і для інших потреб. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку.
Верховний Суд виходив з того, що відповідно до п. 6 ст. 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, крім спорів, зокрема, щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Водночас, за правилами п. 8 ст. 19 КАС, на спори щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності поширюється юрисдикція саме адміністративних судів.
За таких обставин Верховний Суд визнав необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо неналежності вказаного спору до юрисдикції адміністративних судів.
Крім цього, відповідно до ст. 267 КАС особливості провадження передбачено лише для справ за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності фізичних чи юридичних осіб).
Оскільки для справ щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності не передбачено особливостей провадження, в тому числі щодо їх розгляду та вирішення апеляційним адміністративним судом, такі справи підлягають розгляду та вирішенню в загальному порядку окружним адміністративним судом за загальними правилами інстанційної та територіальної юрисдикції (вилучення земельних ділянок комунальної або державної власності, які перебувають у користуванні фізичних чи юридичних осіб).
Ураховуючи викладене, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного адміністративного суду та направив справу для розгляду до окружного адміністративного суду.
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. VERDICTUM PRO за допомогою штучного інтелекту проаналізує ваш позов та покаже шанси на успіх у судовому засіданні в першій інстанції, а також відобразить шанси на перемогу в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, тепер ви зможете розрахувати вірогідність перемоги вашого клієнта на будь-якому етапі розгляду справи в суді. Детальніше за посиланням.
Читайте також:
