Чи можливо позбавити спадкоємця права на обов’язкову частку у спадщині

Бувають випадки, що громадяни, складаючи заповіт, бажають передати все своє майно дорогій людині, але не враховують права окремої категорії родичів на обов'язкову частку у спадщині. Таке розпорядження майном, після смерті спадкодавця, викликає довготривалі суперечки (подекуди судові спори) між спадкоємцями.

Детальніше про те, що таке обов'язкова частка у спадщині та як її правильно визначити, аби уникнути конфліктів між спадкоємцями, розповіла заступник начальника відділу Черкаського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Таміла Данько.

Хто має право на обов'язкову частку у спадщині?

Згідно зі статтею 1241 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту мають:

• малолітні та неповнолітні діти спадкодавця;

• повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

• непрацездатна вдова (вдівець);

• непрацездатні батьки.

Який розмір обов'язкової частки у спадщині встановлюється законом для осіб, що мають на неї право?

Розмір обов'язкової частки у спадщині становить половину частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.

Однак суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем і спадкодавцем, а також інших обставин, що мають істотне значення, зокрема, майнового стану спадкоємця.

Як правильно визначити розмір обов'язкової частки у спадщині для спадкоємця, що має на неї право?

Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги.

До таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємці за правом представлення (постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 292/389/17).

При визначенні розміру обов'язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов'язкова частка визначається виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов'язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов'язкової частки у спадщині, обов'язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Чи можна спадкоємця позбавити права на обов'язкову частку у спадщині?

Слід пам'ятати, що позбавити спадкоємця права на обов'язкову частку у спадщині згідно із законом неможливо. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 483/597/16-ц, в якій йдеться про те, що суд не має права позбавити спадкоємця обов'язкової частки у спадщині, такий спосіб захисту прав інших спадкоємців законодавством не передбачений.

При цьому спадкоємець може відмовитись від отримання свідоцтва про право на спадщину на обов'язкову частку, подавши до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву.

Якщо спадкоємець, який має право на обов'язкову частку у спадщині, не прийме спадкове майно у встановлений законом строк (протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця або дня, з якого він оголошується померлим) чи відмовиться від спадщини, майно успадковується спадкоємцями за заповітом.