Якщо учасником судового провадження є юридична особа і за скаргою (заявою) її представника постановлено судове рішення стосовно юридичної особи, таке рішення до суду вищої інстанції вправі оскаржити інший представник цієї ж юридичної особи.
Такий висновок про застосування ч. 1 ст. 393 КПК зробила Перша судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 760/120/18, розглянувши касаційну скаргу адвоката в інтересах ТОВ на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги. Про це повідомила прес-служба ВС.
З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут. Спробуйте також Verdictum PRO, за допомогою якого на підставі завантаженої позовної заяви ви зможете отримати інформацію про вірогідність перемоги у суді у всіх трьох інстанціях за допомогою штучного інтелекту.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 380, пунктів 9-2, 10 ч. 1 ст. 393 КПК представник юридичної особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту на майно, яке може бути предметом спеціальної конфіскації, як сторона кримінального провадження та учасник судового провадження має право на апеляційне оскарження судових рішень, які стосуються його інтересів.
З матеріалів провадження вбачається, що заяву про роз'яснення в порядку ст. 380 КПК ухвали слідчого судді про скасування арешту на майно (на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ) подав до суду представник підприємства - адвокат.
Ухвалу ж про роз'яснення вищевказаного рішення оскаржила до суду апеляційної інстанції інший представник ТОВ - директор, яка діяла в інтересах вказаного підприємства, надавши на підтвердження своїх повноважень відповідні документи. До апеляційної скарги представник долучила заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, вважаючи, що цей строк вона порушила з поважних причин.
Проте апеляційний суд, посилаючись на те, що із заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді звертався адвокат, а не директор підприємства, незважаючи на те, що постановлені слідчим суддею судові рішення стосувалися інтересів саме ТОВ, який є учасником цього провадження, а не його представників, дійшов безпідставного висновку, що представник товариства не є учасником судового провадження, та повернув її апеляційну скаргу і заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.
ВС дійшов висновку, що ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги директора ТОВ постановлено з порушеннями вимог ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 380, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК.
Перша палата ККС ВС скасувала ухвалу апеляційного суду та призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Читайте також: Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності: які особливості?
Автоматизуйте свою договірну роботу з новим функціоналом LIGA360. Інструмент Contractum проаналізує текст ваших договорів, оцінить надійність сторін-підписантів та проінформує про наближення дат при виконанні умов договору. Встигніть першими отримати тест за посиланням.
