Завдяки новим змінам Мінюсту проведення антикорупційної експертизи стане дуже важливою умовою при держреєстрації нормативних актів. Так, згідно з поправками в наказ Мінюсту "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів в Міністерстві юстиції України і відміни рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів"держорганам, що прийняли нормативно-правовий акт, доведеться подавати дані про наявність (відсутності) в документі певних "корупціогенних" чинників (тобто правив і процедур, виконання яких може спричинити риски здійснення корупційних правопорушень).
При їх наявності в обов'язковому порядку також подається укладення антикорупційної експертизи. Нові правила набудуть чинності 1 квітня 2010 року одночасно з антикорупційними законами.
Показово, що згідно ч. 2 ст. 13 Закону "Про принципи попередження і протидії корупції" антикорупційній експертизі підлягають не лише акти органів уряду (включаючи комітети і відомства), але і акти глави держави і навіть законопроекти. А з урахуванням того, що антикорупційну експертизу проводитиме Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики, який призначається на посаду і звільняється з неї ніким іншим, як Кабінетом Міністрів за представленням Прем'єра, то ситуація може стати досить цікавою. Адже виходить, що саме уряд зможе опосередковано допускати до держреєстрації, приміром, все ті ж укази Президента. Що з цього може вийти, враховуючи традиційно напружену ситуацію між главою держави і Кабміном, - передбачити складно.
