Верховний Суд роз'яснив, як обчислюється строк для звернення до суду у трудових спорах. Відповідну постанову у справі № 682/2782/18 ВС прийняв 03.02.2021, повідомила прес-служба ВС.
Суть справи: у зв'язку із закінченням строку трудового договору позивачку було звільнено із займаної посади. Згідно із ч. 3 ст. 184 КЗпП та нормами СК після звільнення жінки у роботодавця виник обов'язок працевлаштувати її як вагітну. Позивачка просила суд зобов'язати роботодавця виконати зобов'язання щодо працевлаштування її на підприємстві чи в іншій установі, а також стягнути з роботодавця на свою користь середньомісячний заробіток.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що після звільнення позивачки за закінченням строкового трудового договору у відповідача дійсно виник обов'язок працевлаштувати її як вагітну відповідно до вимог ч. 3 ст. 184 КЗпП, проте вона без поважних причин пропустила визначений ст. 233 КЗпП місячний строк для звернення до суду.
Однак Колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала попередні рішення й передала справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши таке обґрунтування.
Обирайте комплексне рішення LIGA360: АДВОКАТ від ЛІГА:ЗАКОН, що поєднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі.
Частиною 3 ст. 184 КЗпП заборонено звільнення вагітної жінки та передбачено обов'язкове її працевлаштування у випадках звільнення після закінчення строкового трудового договору. Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на роботодавця відповідно до ч. 2 ст. 232 КЗпП обов'язку надати працівнику на цьому або іншому підприємстві роботу, яку він може виконувати, а не поновити його на попередній роботі.
Оскільки згідно зі ст. 235 зазначеного Кодексу підставою для поновлення працівника на роботі є звільнення його без законних підстав, то в разі невиконання власником підприємства або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов'язку працевлаштувати звільненого працівника, зокрема вагітної жінки, за п. 2 ст. 36 КЗпП України за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов'язання щодо працевлаштування.
Верховний Суд наголосив, що важливо розрізняти початок перебігу строку для звернення до суду залежно від змісту позовних вимог, а саме: вимог у справах про звільнення та інших вимог працівника.
Спір про звільнення - це спір за позовом про поновлення на роботі.
Натомість предметом позову у справі, що переглядається, є вимога не про поновлення на роботі, а про зобов'язання із працевлаштування.
При зверненні до суду із позовом про зобов'язання із працевлаштування діє тримісячний строк з дня, коли працівниця дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Як найефективніше підготуватись до судового засідання? З IT-рішенням Liga360: Юрист. Знайдіть судові рішення за темами, які цікавлять саме вас. У системі доступні зручні фільтри за регіонами, інстаціями, судами та навіть іменами суддів. Ви можете оцінити свій шанс на перемогу, завантаживши позовну заяву. Спробуйте Liga360 прямо зараз.
