Законодавець нерідко прив'язує набуття чинності нових правових норм на початок нового року. 2010-й не став виключенням. З його приходом набули чинності багато нормативних актів. Серед них - Закон України "Про наукові парки"який був прийнятий влітку минулого року.
Цей багатообіцяючий документ передбачає створення вищими учбовими установами IV рівня акредитації і науковими установами юридичних осіб (наукових парків) для організації процесу розробки і виконання наукових проектів (деяких інноваційних продуктів). Планується, що партнерами таких наукових парків стануть суб'єкти господарювання, що уклали з ними договори про партнерство.
Наукові парки, за задумом законодавця, повинні залучати до розробки інноваційних проектів і втілення їх в життя студентів, випускників, аспірантів, учених. Ця ідея допоможе також створенню і розвитку малих інноваційних підприємств, залученню в наукомістке виробництво ризикового (венчурного) капіталу. У рамках наукового парку заборонена тільки торгово-посередницька діяльність, надання послуг побутового призначення, виробництво і переробка підакцизних товарів і інших, які не відповідають меті наукового парку.
Рішення про створення наукового парку прийматиметься учбовими закладами і науковими установами за узгодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері науково-технічної і інноваційної діяльності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Держава обіцяє науковим паркам підтримку, зокрема, проводити фінансування окремих проектів, які проходитимуть державну реєстрацію. Крім того, передбачено звільнення від оподаткування ввізним митом наукового, лабораторного і дослідницького устаткування, а також комплектуючих і матеріалів, які не робляться в Україні, для реалізації зареєстрованого проекту наукового парку. І ще одна пільга: якщо реалізація зареєстрованого проекту наукового парку вимагатиме використання приміщень вищого учбового закладу або наукової установи, в договорах оренда може ставитися особливі умови сплати комунальних платежів і орендної плати.
До ухвалення Закону законодавця спонукало ту обставину, що ще 10 - 15 років тому як мінімум третина студентів паралельно з навчанням працювала на кафедрах вищих учбових закладів і мала можливість практичного використання отриманих знань. Розробники Закону замислилися про його прийняття, коли з'ясували, що на сьогодні займаються дослідженнями тільки деякі викладачі і ті вважають за краще результати своєї роботи оформляти на інші структури, незважаючи на те що використовують в роботі матеріально-технічну базу учбових установ.
Слід зазначити, що це не перша спроба розробки правової бази для створення наукового парку. У 2006-му був прийнятий Закон України "Про Науковий парк "Київська політехніка"що передбачає створення договірного об'єднання суб'єктів господарювання за принципом поєднання інтересів науки, виробництва і бізнесу. Проте багато експертів оцінюють розвиток українських технопарків доки дуже стримано, у тому числі унаслідок відсутності в Україні справжнього ринку венчурних інвестицій.