Арешт або затримання особи може бути здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Гарантії права на свободу, визначені ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у контексті обґрунтованості підозри досліджував Європейський суд з прав людини у справі «Міргадіров проти Азербайджану і Туреччини» (заява № 62775/14), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Рауф Хабібула огли Міргадіров працював кореспондентом азербайджанської газети в Туреччині. У квітні 2014 року органи влади Туреччини скасували його акредитацію журналіста та дозвіл на проживання і в кінцевому підсумку депортували його на батьківщину. Після прибуття в аеропорт Баку він був затриманий Міністерством національної безпеки Азербайджану. Через два дні його звинуватили у державній зраді за те, що він, як стверджувалося, надавав секретну інформацію Вірменії.
У грудні 2015 року суд визнав журналіста винним і засудив до шести років позбавлення волі. Але вже у березні 2016 року апеляція скоротила термін до фактично відбутого, тож Міргадіров вийшов на волю.
Під час досудового ув'язнення до заявника застосовувались різні обмеження, у тому числі права користуватися телефоном і зустрічатися або листуватися з будь-якою іншою особою, окрім його адвокатів. Але суди відхилили його скарги на умови тримання під вартою.
Чоловік звернувся до ЄСПЛ, обвинувачуючи як Азербайджан, так і Туреччину в порушенні його прав за низкою статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Скарги проти Туреччини Суд визнав неприйнятними, але докладно розглянув претензії до Азербайджану.
Зокрема, високі судді звернули увагу на те, що журналіста звинуватили в державній зраді після зустрічей з особами, яких органи влади вважали агентами вірменських розвідувальних служб. Ці зустрічі відбувались у рамках міжнародних конференцій, у яких Міргадіров брав участь як політичний аналітик.
Уряд Азербайджану стверджував, що журналіста затримали за обґрунтованою підозрою в скоєнні кримінального злочину, що було підтверджено інформацією і доказами, у тому числі відеозаписами його зустрічей з представниками закордонних розвідувальних служб та отриманням ним грошей від них. Уряд також посилався на процесуальні рішення, які демонстрували, що органи прокуратури мали відповідну інформацію та передали її до судів.
Проте ЄСПЛ зазначив, що заявника не звинувачували у державній зраді через його зустрічі, але через його передбачуване шпигунство. І хоча Азербайджан посилався на певну інформацію, Суд дійшов висновку, що представлений матеріал не відповідав мінімальному стандарту, встановленому статтею 5 § 1 (c) Конвенції для обґрунтованості підозри, необхідної для арешту особи та продовження тримання її під вартою. Тож це положення було порушене.
З урахуванням інших порушень, виявлених ЄСПЛ, Міргадірову було присуджено 20 тис. євро відшкодування моральної шкоди.
Повна база рішень ЄСПЛ відтепер доступна у системах ЛІГА:ЗАКОН.
60 тис. рішень ЄСПЛ у прив'язці до відповідних статей Конвенції офіційною мовою та в перекладі на будь-яку дату у минулому. Плюс короткі огляди рішень українською та легка навігація від рішень ЄСПЛ до відповідних статей Конвенції та навпаки.
Деталі за посиланням
Читайте також:
Неробство принижує гідність ув'язненого: ЄСПЛ
Неможливість отримати процесуальний статус потерпілого ЄСПЛ оцінив у 12 тис. євро
Спецконфіскація порушила гарантії захисту права власності: ЄСПЛ
