Незважаючи на всі «карантинні» послаблення для бізнесу, період подання податкової звітності, зокрема у сфері трансфертного ціноутворення, не був змінений і дуже швидко наближається.
Щоб звіт про контрольовані операції (далі - «Звіт») не викликав великої кількості питань, ми проаналізували судову практику щодо Звіту. На момент написання цієї статті ми знайшли в реєстрі судових справ близько десяти справ, що стосуються питань неподання Звіту, які розглянув Верховний Суд (далі - «ВС») у 2020 році.
Як показує проаналізована судова практика, основною причиною неподання Звіту є невизнання платниками податків деяких господарських операцій контрольованими. Причини такого невизнання можуть бути різними, тому нижче ми коротко розповімо про деякі з найбільш популярних, а також про позицію ВС щодо таких ситуацій.
Нерезиденти з «низькоподаткових» юрисдикцій
У ВС є кілька усталених позицій щодо операцій із нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій, у тому числі:
- якщо протягом звітного року були зміни у переліку «низькоподаткових» юрисдикцій, а саме виключення країни із переліку, всі операції, які вважалися контрольованими до таких змін, не перестають вважатися контрольованими і повинні бути відображені у Звіті;
- якщо ставка податку на прибуток у країні з «низькоподаткової» юрисдикції нижче, ніж в Україні, менше, ніж на 5%, операції платника податків з такою компанією все одно підпадають під дію підпункту 39.2.1.2 Податкового кодексу України, оскільки обставини відповідності країни критеріям, якими керувався Кабінет міністрів України при визначенні переліку держав, не є предметом доказування у справі про подання Звіту (справа №810/1023/17).
З огляду на те, що в 2019 році не було внесено жодних змін до переліку «низькоподаткових» країн, у платників податків не повинно виникати і додаткових спірних моментів. Однак, варто перевірити ще раз свої операції за 2018 рік, протягом якого з переліку були виключені такі країни: Мальта, Естонія, Латвія, Угорщина, Грузія і Болгарія.
Визнання двох компаній пов'язаними особами
ВС також позначив свою позицію щодо самостійного визнання податковими органами платника податків та його контрагента пов'язаними особами. Так, копії виписок з бази даних «AMADEUS», викладені іноземною мовою, без легалізації в установленому порядку, є неналежними доказами для визначення пов'язаності осіб. Суд критично ставиться до зроблених податковими органами висновків, заснованих тільки на вивченні роздруківок англомовних сайтів без отримання інформації, що їх підтверджує. Також суд взяв до уваги відсутність у базі даних «AMADEUS» відомостей про джерело інформації, відсутність легалізації по ній і відсутність підтвердження уповноваженими органами іноземних держав. Суд віддав перевагу випискам з іноземних Реєстрів суб'єктів господарської діяльності щодо взаємовідносин між компаніями (справа №620/528/19).
Таким чином, для визначення пов'язаності осіб суд покладається на виписки з офіційних реєстрів не тільки України, а й інших країн. Тому необхідно це враховувати при заповненні Звіту.
Нестандартні операції
Однією з таких нестандартних операцій, щодо якої є позиція ВС, є операція з переуступки прав вимоги. Так, в операціях з переуступки прав вимоги ключовий момент - перехід права власності на товар від продавця до покупця. Тому, з огляду на те, що продавцем товарів був первинний кредитор, в обсяг господарських операцій з новим кредитором не включається сума сплаченого боргу за договором переуступки прав вимоги для розрахунку вартісного критерію визнання операцій контрольованими (справа №640/21019/18).
Незважаючи на те, що ця справа була відправлена на новий розгляд у зв'язку з неповним аналізом первинних документів, можна зробити кілька висновків. Позиція ВС щодо того, як рахувати обсяг операцій для цілей трансфертного ціноутворення, сформована. При цьому, ще раз наголошено на необхідності детально аналізувати первинну документацію в рамках операцій, щоб правильно визначити, чи потрапляють такі операції під контроль трансфертним ціноутворенням.
Критерії контрольованих операцій
Під час аналізу судової практики нам зустрічалися ситуації, коли платник податків не визнавав операції контрольованими, бо аналізував лише один критерій з декількох. Відносно таких ситуацій у ВС також сформована позиція. Так, обставина відсутності країни, в якій зареєстрований контрагент, в переліку «низькоподаткових» юрисдикцій не виключає можливість кваліфікації операцій між платником податку та його контрагентом-пов'язаною особою як таких, що є контрольованими. Існують різні підстави для віднесення господарських операцій до контрольованих, які окремо визначені в Податковому кодексі України. Вимога про застосування таких обставин в сукупності відсутня, за винятком вартісних критеріїв, які необхідно сукупно застосовувати (справа №200/5682/19-а).
Незважаючи на те, що в цілому це справа була відправлена на новий розгляд у зв'язку з неповним аналізом пов'язаності компаній, позиція ВС зрозуміла. Варто пам'ятати, що для того, щоб операції вважалися контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення при досягненні вартісних критеріїв, не обов'язково, щоб контрагент відповідав відразу всім визначенням, а достатньо лише одного.
Таким чином, аналіз судової практики дає можливість знизити ризик припущення помилки під час заповнення Звіту. При цьому, варто пам'ятати, що кожна операція унікальна і необхідно дуже детально проаналізувати її.
Катерина Кузьміна,
спеціаліст із трансфертного ціноутворення
Читайте також:
Судова система України в умовах карантину
Оновлено процесуальні кодекси в частині особливостей розгляду справ під час карантину
Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи за контрагентами, аналізуйте правові позиції та судові рішення з понад 85 млн. Формуйте власну сильну позицію із Системою аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримайте тестовий доступ за посиланням.
