Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Порядок посвідчення заповітів посадовими особами закладів охорони здоров’я

Реклама

Нотаріальна палата України роз'яснила порядок посвідчення заповітів посадовими особами закладів охорони здоров'я.

За загальним правилом, посвідчення заповітів в Україні здійснюється нотаріусами відповідно до Закону № 3425-XII «Про нотаріат».

Однак в особливих випадках ЦК встановлено винятки із загального правила - таке право надається іншим, конкретно визначеним у Законі «Про нотаріат» посадовим особам.

Повний перелік осіб, які мають право посвідчувати заповіти, визначається статтею 1252 ЦК та статтею 40 Закону «Про нотаріат», серед яких посадові особи закладів охорони здоров'я.

До нотаріально посвідчених прирівнюються заповіти (крім секретних) осіб, які:

а) перебувають на лікуванні в лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я;

б) проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю.

Такі заповіти посвідчуються головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю.

Інші особи не мають права посвідчувати заповіти.

Законодавство, що регулює посвідчення заповітів посадовими особами закладів охорони здоров'я:

1) Цивільний кодекс України;

2) Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII;

3) Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених;

4) наказ Мін'юсту № 83/5 «Про затвердження форм реєстру для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, посвідчувальних написів на них та зразків цих документів».

Посвідчення заповіту посадовою, службовою особою відбувається лише щодо фізичної особи з повною цивільною дієздатністю та в присутності свідків.

Заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, дати та місця народження заповідача і підписується заповідачем власноручно.

Посадова службова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У такому випадку заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом про це.

Якщо заповідач внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності та у присутності запрошених ним двох свідків заповіт може підписати інша особа.

У заповіті зазначається прізвище, ім'я та по батькові свідка, дата його народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого встановлено особу свідка.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Заповіти складаються і посвідчуються в двох примірниках.

Посвідчені заповіти реєструються посадовими, службовими особами в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, форма якого встановлюється Мін'юстом. Отже, такий реєстр має бути в кожному лікувальному закладі.

Заповіт реєструється під окремим порядковим номером, який зазначається в посвідчувальному написі.

Реєстр має бути прошнурований, аркуші пронумеровані. Реєстрація заповіту провадиться після підписання посадовою, службовою особою та скріплення печаткою посвідчувального напису на документі.

Запис у реєстрі робиться чітко, розбірливо, із заповненням усіх граф, передбачених за встановленою формою. Не допускаються підчистки, дописки, інші незастережені виправлення та запис олівцем. Запис у реєстрі є доказом посвідчення заповіту чи довіреності.

Один примірник заповіту видається заповідачу.

Другий примірник у той самий день передається до державного нотаріального архіву за постійним місцем проживання заповідача.

Якщо заповідач не мав постійного місця проживання в Україні або місце його проживання невідоме, заповіт передається до Київського державного нотаріального архіву.

Відомості про посвідчені заповіти підлягають внесенню до Спадкового реєстру.

Відповідно до п. 2.3 Положення про Спадковий реєстр внесення до Спадкового реєстру відомостей про заповіти, посвідчені посадовими та службовими особами, що зазначені в статті 1252 ЦК і частині першій статті 40 Закону «Про нотаріат», здійснюється державним нотаріальним архівом у разі прийняття на зберігання примірника заповіту.

У разі виникнення складнощів у підготовці проекту заповіту, юридично правильних формулювань заповідальних розпоряджень заповідача, інших процедурних питань щодо посвідчення заповіту, фізичні особи, які мають бажання скласти заповіт, або посадові особи закладів охорони здоров'я, задля попередження випадків допущення юридичних та технічних помилок у заповітах, можуть звернутися до нотаріусів, зокрема за допомогою телефону, інших електронних засобів зв'язку, для отримання професійної консультації та допомоги.

Більше інформації про те, як попередити кризові ситуації бізнесу вже сьогодні, отримуйте у системах ЛІГА:ЗАКОН.

Тримайте руку на пульсі актуальної правової картини дня з усіма нововведеннями, використовуйте добірку ситуацій для оперативного реагування на будь-які зміни та майте доступ до повної бази нормативних документів на будь-яку дату, зокрема і тих, що регулюють роботу компаній в умовах корона-кризи, карантинів, надзвичайних станів.

Спробуйте тестовий доступ до систем ЛІГА:ЗАКОН за посиланням, об'єктивно оцінюйте будь-яку ситуацію та приймайте тверді та зважені рішення вже сьогодні.

Читайте також:

Нотаріат продовжує працювати у період карантину

Як не пропустити строк прийняття або відмови від спадщини під час карантину

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини