Чи може працівник відмовитись від службового відрядження під час карантину, роз'яснюють фахівці ГУ Держпраці у Херсонській області.
Законодавство не передбачає особливий порядок направлення у відрядження працівників під час карантину, тому такий порядок відбувається за загальною процедурою, встановленою Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон та Кодексом законів про працю.
Згідно з абз. 1 п. 1 розд. І Інструкції № 59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - установа), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю установи.
Згідно зі статтею 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником та установою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а установа зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Тож службове відрядження, у яке працівника направляють за розпорядженням керівника установи для виконання роботи, обумовленої трудовим договором, є обов'язковим для працівника. Водночас, як установлено статтею 31 КЗпП, керівник установи не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Відмова працівника без поважних причин поїхати у відрядження для виконання роботи, обумовленої трудовим договором, може розглядатись як порушення трудової дисципліни.
Фахівці ГУ Держпраці у Херсонській області зазначили, що згідно зі:
- ст. 176 КЗпП забороняється направлення у відрядження вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років;
- ст. 177 КЗпП жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть направлятись у відрядження без їх згоди;
- ст. 186-1 КЗпП гарантії, встановлені ст. ст. 176 - 177 КЗпП, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
Зауважено, що в даний момент і в будь-який інший термін працівник, що знаходиться при виконанні трудових обов'язків, має право на безпечні умови праці відповідно до законодавства (ст. 6 Закону «Про охорону праці»).
Разом з тим урядовою постановою № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також жодним законом чи підзаконним нормативним актом, постановою Кабміну або Указом Президента необхідність утриматись працівникам від виробничих відряджень як обов'язкова вимога не визначена.
При цьому на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам повинні видаватися безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
Роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування (ст. 8 Закону «Про охорону праці»).
Тримайте руку на пульсі у період кризи, забезпечте себе надійною базою інформаційно-аналітичних продуктів ЛІГА:ЗАКОН для підготовки до судових спорів та перевірок на підприємстві, для створення договорів будь-якої складності та тематики, для швидкого реагування на зміни бізнес-партнера. Обирайте Антикризовий пакет ІТ-продуктів ЛІГА:ЗАКОН та приймайте тверді та зважені рішення вже сьогодні. Замовити.
Читайте також:
Посилення карантину: перелік запропонованих Кабміном обмежень
