Із середини березня 2020 р. в Україні запроваджено карантинні заходи з метою протидії поширенню коронавірусу (Постанова КМУ від 11.03.2020 №211). Крім того, запроваджені спеціальні обмежувальні заходи на рівні адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі встановлений режим надзвичайної ситуації по всій території України.
Читайте також: в Україні посилено карантинні заходи
Запровадження обмежувальних заходів безпосередньо впливає на виконання державою своїх функцій. Зокрема, запроваджені заходи мають негативний вплив на судову систему, коли судові справи знімаються з розгляду або відкладаються на невизначений термін.
З метою зменшення впливу поширення коронавірусу та забезпечення ефективного виконання функцій держави Уряд та Верховна Рада України (далі - ВРУ) працюють над внесенням змін до законодавства.
30.03.2020 р. ВРУ прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект № 3275).
Зверніть увагу! Сьогодні, 2 квітня, цей Закон набув чинності.
Законом вносяться зміни до низки законодавчих актів України - зокрема, Податкового, Цивільного, Сімейного кодексів, Кодексу законів про працю, процесуальних кодексів тощо.
Окремо варто зупинитися на висвітленні тих змін, що стосуються сімейних відносин/спорів.
Попри існування спеціального сімейного законодавства, загальні положення, що регулюють сімейні відносини, визначені Цивільним кодексом (надалі - ЦК) України.
Саме ЦК України гарантує особі право на судовий захист її прав. В цьому аспекті важливе значення мають часові рамки протягом яких особа може звернутись до суду - строк позовної давності. ЦК України встановлює загальний (3 роки) та спеціальний (1 рік) строки позовної давності для певних категорій справ.
Однією з головних змін, що запроваджується Законом, є продовження строків позовної давності на строк дії карантину. Такі нововведення направлені на захист прав тих осіб, які через запровадження карантинних заходів не матимуть можливості звернутися до суду.
Законом визначені норми Сімейного кодексу (надалі - СК) України, на які розповсюджуються продовження строку позовної давності, а саме:
· Поділ спільної сумісної власності
Стаття 72 СК України передбачає 3-річну позовну давність для вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу. При цьому, позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
· Спори про батьківство
Cтаття 129 СК України стосується спорів про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. До вимоги про визнання батьківства в рамках даної статтею норми застосовується позовна давність тривалістю в один рік. Відлік строку починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
· Оспорювання батьківства матір'ю
Cтаття 138 СК України закріплює право матері дитини оспорити батьківство свого чоловіка. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, що починається від дня реєстрації народження дитини.
Варто відзначити, що в проекті Закону, вочевидь, замість ст.138 СК України вказана ст.128 СК України, що не містить посилань на позовну давність. Тому, є підстави вважати, що законодавець мав на увазі саме статтю 138 СК України.
· Визнання материнства
Стаття 139 СК України регулює питання визнання материнства, коли жінка, яка вважає себе матір'ю дитини, може пред'явити позов до жінки, яка записана матір'ю дитини. Для такої вимоги визначена позовна давність в один рік, що починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір'ю дитини.
Таким чином, в сімейних правовідносинах усі вище перелічені строки позовної давності продовжуються на строк дії карантинних заходів.
Зважаючи, що сімейні спори розглядаються в порядку цивільного судочинства, варто звернути увагу на зміни в Цивільному процесуальному кодексі (ЦПК) України, що запроваджені Законом.
Сам Закон направлений, з-поміж іншого, на мінімізацію відвідування учасниками справ приміщень суду. Тому, статтю 212 ЦПК України доповнено частиною «31», що дозволяє учасникам справи під час дії карантину брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи по контрагентам, аналізуйте Правові позиції та судові рішення з понад 85 мільйонів. Формуйте власну сильну позицію з системою аналізу судових рішень Verdictum. Отримайте тестовий доступ за посиланням.
Необхідно зазначити, що учасники справи і раніше мали можливість проведення відеоконференції. Однак, вони обов'язково відбувалися в приміщеннях судів та за участі уповноваженого працівника суду. Натомість, Закон передбачає можливість участі в судовому засіданні фактично не виходячи з дому та користуючись власним мобільним пристроєм. Якщо такий прогресивний підхід дійсно запрацює, це дозволить проводити судове засідання не порушуючи режим карантину та самоізоляції.
Законом визначено, що ідентифікація учасника справи здійснюється через накладення електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом про державний демографічний реєстр (5492-VI) або Державною судовою адміністрацією (ДСА) України.
Законом про державний демографічний реєстр визначений перелік документів, що посвідчують особу. Зокрема, це паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт України.
В даному контексті вкрай важливе значення на практиці матиме процедура встановлення особи учасника справи, що не має електронного цифрового підпису. Оскільки Закон про державний демографічний реєстр не визначає дистанційну процедуру перевірки посвідчувальних документів особи, відповідний алгоритм дій має запровадити ДСА України. Тож, виходячи з правозастосовної практики, такий новий інститут як відеоконференція з використанням власних технічних засобів, набуде широкого розповсюдження лише після запровадження конкретних механізмів перевірки особи учасника справи, що не допустить зловживання процесуальними правами в такий спосіб.
Законом також внесені зміни до Прикінцевих положень ЦПК України та передбачено продовження строків на вчинення процесуальних дій в рамках триваючих справ: починаючи від подання клопотань, і завершуючи оскарженням рішень в апеляційному/касаційному порядку.
Таким чином, попри негативні наслідки, спричинені пандемією коронавірусу, є надія, що прийняття Закону стане одним із заходів, що надасть якісну підтримку у важливих сферах життя людини та всього українського суспільства, у належному виконанні функцій держави та, принаймні, частково нейтралізує негативні наслідки зниження ділової та економічної активності в Україні та світі.
Як і кожен закон, що охоплює різні сфери життєдіяльності суспільства, його ефективна реалізація стане можливою в сукупності з прийняттям нових підзаконних нормативно-правових актів спрямованих на його виконання, зі злагодженою роботою центральних та місцевих органів влади, Державної судової адміністрації, судів, органів адвокатського та суддівського самоврядування.
Юрій Некляєв, адвокат, юрист юридичної фірми "Астерс"
Марина Корнієнко, молодший юрист юридичної фірми "Астерс"
Вам буде цікаво:
Штраф 17 тис. грн за перебування в магазині без маски
Рада визнала карантин форс-мажором
Адвокатів, нотаріусів та всіх ФОП звільнили від сплати ЄСВ на два місяці
Тримайте руку на пульсі у період кризи, забезпечте себе надійною базою інформаційно-аналітичних продуктів ЛІГА:ЗАКОН для підготовки до судових спорів та перевірок на підприємстві, для створення договорів будь-якої складності та тематики, для швидкого реагування на зміни бізнес-партнера. Обирайте Антикризовий пакет ІТ-продуктів ЛІГА:ЗАКОН та приймайте тверді та зважені рішення вже сьогодні. Замовити.
