Сьогодні відбулося засідання в Кабміні за участю Прем'єр-міністра Гончарука, представників ДАБК, голови ГУ Нацполіції у м. Києві та заступників голови КМДА, присвячене питанням боротьби з незаконною забудовою в столиці. Про це повідомив Максим Бахматов, радник голови КМДА, у своєму фейсбуці.
На його пост та новини за підсумками наради відгукнулося чимало небайдужих громадян. У цих відгуках, крім іншого, прозвучало питання на адресу компанії ЛІГА:ЗАКОН, пов'язане із відображенням статусів низки документів, прийнятих Київрадою, та, зокрема, рішення від 26 квітня 2007 р. № 503/1164 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "БОРА" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом'янському районі м. Києва". Ми вважаємо необхідним публічно відповісти на це питання.
Безумовно, ЛІГА:ЗАКОН згодна з тим, що в країні не може бути верховенства права без чіткого та ясного документу, що регламентує загальний та виключно прозорий порядок дій органів влади пыд час видання своїх актів! Такий документ, у формі Закону про нормативно-правові акти, намагалися прийняти не раз, а одного разу навіть прийняли, але не підписали… Річ у тому, що не ЛІГА:ЗАКОН визначає порядок набуття чинності та порядок публікації документів. Кожен орган влади, у тому числі органи столичного самоврядування та регіональні органи, самостійно визначає, що він відносить до нормативних/не нормативних актів; що публікує і що не публікує та повірте, що далеко не завжди співпадають наші погляди на дотримання хоч би існуючих регламентів набуття чинності документів.
Творці ЛІГА:ЗАКОН намагаються максимально повно відобразити в продукті те, що фактично роблять органи влади, щоб усе було систематизовано та наочно, але жодним чином не можуть впливати на дії влади та правові наслідки прийняття/публікації будь-якої з документів. Так, щодо вищих та центральних органах влади нормативність/ненормативність документів визначає Міністерство юстиції України при формуванні Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, в частині місцевих органів влади - кожен з них самостійно визначає міру нормативності та, відповідно, правову необхідність публікації своїх актів у відповідних офіційних виданнях.
Обговорюваний вище документ від 26 квітня 2007 р. № 503/1164 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "БОРА" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом'янському районі м. Києва" є одним із понад 500 аналогічних документів, якими вносяться зміни в рішення від 19 липня 2005 р. № 806/3381 "Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста".
Логіка віднесення столичною владою цих змінюючих документів до нормативних/ненормативних (відповідно, з публікацією або ні) нам самим не завжди зрозуміла та частенько залежить від політики відкритості столичної влади в різні роки, починаючи з 2005 року й до сьогодні. У текстах згаданих змін далеко не завжди є вказівка про необхідність їх публікації в газеті "Хрещатик", але частина з них таки публікувалася, а частина - ні. Так, наприклад, рішення від 13 листопада 2014 р. № 382/382, 16 грудня 2014 р. № 716/716, 10 березня 2016 р. № 185/185, 10 лютого 2017 р. № 870/1874, які також прокласифіковані нами як акти індивідуальної дії, тому що йде мова про конкретні компанії або фізичних осіб, були опубліковані Київрадою в газеті "Хрещатик", а ось рішення від 21 грудня 2006 р. N 494/551 не було опубліковане. При цьому столична влада відносить усі ці рішення до чинних актів, незалежно від факту публікації, що й зафіксоване нами в статусі. Уся інформація про публікацію документів обов'язково вказується у відповідній картці в системі ЛІГА:ЗАКОН.
На завершення хотілося б ще раз звернути увагу, що тематична класифікація документів в системі ЛІГА:ЗАКОН та віднесення їх до категорії нормативний/ненормативний жодним чином не пов'язана із процесом видання актів та їх публікації видавцями та є виключно механізмом допомоги під час пошуку інформації.
