11 вересня 2019 року Верховна Рада на своєму ранковому засіданні прийняла за основу законопроект № 1031, поданий Президентом, щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.
З тестом законопроекта можна буде ознайомитись у модулі "Законопроекти" ІПС ЛІГА:ЗАКОН, замовивши тестовий доступ.
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс ст. 368-5. Так, набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на дванадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її доходи - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність чи володіння іншою фізичною або юридичною особою за рахунок, за згодою чи за розпорядженням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі, готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під доходом особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти всі види доходів, отриманих нею (нарахованих їй) із додержанням вимог та обмежень, встановлених Законом "Про запобігання корупції".
При визначенні різниці між вартістю набутих активів та доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження.
Зокрема, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність різниці між їхньою вартістю та законними доходами цієї особи. У разі визнання судом достатньої доведеності цих фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.
Питання виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості покладається на Національне антикорупційне бюрота Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а у визначених законом випадках - Державне бюро розслідувань та Генеральну прокуратуру.
Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, що, в свою чергу, буде гарантією неупередженого розгляду таких справ.
Документом розширюється перелік підстав для припинення трудового договору, які містить КЗпП. Так, пропонується доповнити відповідні підстави п. 73 - набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх у дохід держави - щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, депутати прийняли за основу законопроект № 1031-1 та № 1031-2
