Самовільне відключення від системи централізованого теплопостачання не є підставою для звільнення від оплати за послуги.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 19 серпня 2019 року № 226/1437/16-ц.
У серпні 2016 року комунальне підприємство звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача, з урахуванням субсидії, 4 032,78 грн заборгованості з теплової енергії за період з 1 жовтня 2014 року по 1 травня 2016 року, 3 % річних у сумі 62,47 грн. інфляційні збитки в сумі 419,35 грн.
Квартира відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому він є споживачем житлово-комунальних послуг. Між комунальним підприємством та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплової енергії на підставі відкритого особового рахунку.
Особа звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору розірваним, уточнивши, що в червні-липні 2008 року у його присутності та інспектора по житлу двоє слюсарів зняли всі батареї в його квартирі та поставили перемички
Оскільки з червня 2008 року йому не надаються послуги з теплопостачання у зв'язку з відсутністю у його квартирі приладів опалення, він вважає, що договір був зупинений через припинення надання послуг з теплопостачання, а тому просив його позов задовольнити.
Міський суд позовні вимоги комунального підприємства задовольнив. У задоволенні зустрічного позову особи відмовив. Апеляційний суд залишив рішення без змін.
У касаційній скарзі особа просить скасувати рішення міського суду та ухвалу апеляційного суду, і ухвалити нове рішення не передаючи справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що радіатори з його квартири знімалися представниками комунального підприємства.
КЦС ВС залишив скаргу особи без задоволення, з огляду на таке.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.
Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення квартири відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла.
Разом з тим, суди встановили, що з 2008 року у квартирі відповідача відсутні батареї, однак це не є доказом відключення його квартири від мережі централізованого теплопостачання та доказом ненадання йому послуг з постачання тепла.
Суди не встановили та матеріали справи не містять доказів звернення особи до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про відключення його квартири від мережі теплопостачання.
Відповідно до Закону "Про теплопостачання" місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно з Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.
Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири особи свідчить про виконання послуг ОКП. Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги.
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.
