Міністерство фінансів наказом № 345 затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.
З повним тестом консультації можна ознайомитися у інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН. Замовити тестовий доступ можна тут
Зокрема, ПК визначено перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення, до якого Законом № 2245-VIII внесено зміни та включено операції, які здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Згідно з документом представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, не зобов'язане подавати звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік.
Визнання господарських операцій контрольованими здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств та у разі, якщо вони можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Разом з тим, представництво нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного представництва, та діяльність якого має виключно підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнається платником податку на прибуток згідно з вимогами ПК. Відповідно, операції представництва із нерезидентом у межах такої діяльності не можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Таким чином, представництво нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та операції, які здійснювались виключно у межах діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей ст. 39 ПК. Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно.
Разом з тим, у разі, якщо документальною податковою перевіркою буде встановлено, що представництво протягом звітного (податкового) періоду, що перевірявся, відповідало ознакам постійного представництва, господарські операції такого представництва із нерезидентом будуть визнаватись контрольованими операціями у звітному (податковому) періоді їх здійснення та у разі виконання умов, визначених ПК. При цьому таке представництво буде нести відповідальність, визначену Кодексом, на рівні платника податку на прибуток, який здійснював контрольовані операції протягом звітного (податкового) періоду, але не подавав щодо них звіт про контрольовані операції.
Крім того, у документі зазначено, що при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення враховуються суми коштів, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
У ПК визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Враховуючи вищевикладене, оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до ПК в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення.
