Вартість безкоштовного харчування співробітників за принципом «шведського столу» не може розглядатися як об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідний висновок містить постанова КАС ВС № 808/3611/16 від 10 червня 2019 року.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
Позивач (підприємство) просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 53 354,31 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13 338,58 грн та пені у сумі 97 036,79 грн.
Постановою місцевого суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення попередніх судів.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що вартість харчування працівників не було включено до загального оподатковуваного доходу працівників. Суми вартості таких обідів у 2015 - 2016 роках з метою оподаткування розглядається як додаткове благо і входить до загального місячного оподатковуваного доходу працівників.
ВС скаргу не задовольнив, вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишив без змін з огляду на таке.
Відповідачем в акті перевірки зазначено, що харчування працівників здійснювалось без складання списків з зазначенням кількості наданих обідів конкретним працівникам, що унеможливлює ідентифікування конкретних осіб, яким надано послуги з харчування.
Підприємство надало суду лист, в якому зазначено, що дійсно у 2015 - 2016 роках таких списків не існувало, оскільки харчування працівників було організовано за принципом "шведського столу".
З аналізу правових норм ПК слідує, що додаткове благо (а саме дохід фізичної особи, який оподатковується) повинно бути персоніфікованим та пов'язано із конкретною фізичною особою - платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватися податковим агентом та бути виражене у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностях, послугах чи інших видах доходу.
Відповідач також повинен був вказувати період, коли виникло таке додаткове благо.
Отже, безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу» не дає можливості визначити кількість спожитих продуктів кожним окремим співробітником і розрахувати, який саме дохід у вигляді додаткового блага отримано кожним конкретним співробітником.
