Усиновлення не може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття, якщо це суперечить її інтересам. Інтереси дитини завжди мають перевагу.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного цивільного суду ВС в постанові від 25 квітня 2019 року у справі № 381/4827/17.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
Особа звернувся із позовом щодо скасування усиновлення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем (чоловіком) та відповідачем (дружиною) був зареєстрований шлюб. Крім того, позивач усиновив доньку дружини (з відповідною зміною прізвища). Однак відносини між подружжям не склалися і рішенням суду шлюб був розірваний.
Позивач вказував, що дитина проживає разом із матір'ю, а позивач проживає окремо із новою сім'єю. Між ним та його колишньою дружиною склалися вкрай неприязні триваючі відносини. Крім того, дочка поступово перейняла негативне ставлення до нього та повністю відмовилася називати позивача батьком. Всі намагання позивача, як батька, примиритися виявилися марними, кожний його прихід закінчується проявом негативу та агресії щодо нього, з боку доньки та колишньої дружини.
Позивач просив скасувати усиновлення дитини та внести зміни у свідоцтво про народження.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позовні вимоги залишено без задоволення.
Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій з огляду на таке.
Згідно ч. 1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
СК передбачено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши, що позивачем не доведено наявність підстав для скасування усиновлення, суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову.
Як зазначив апеляційний суд, скасування усиновлення завдасть моральних страждань дитини, що є особливо небезпечним для підлітка.
Твердження про те, що колишня дружина не пускає до квартири, ховає дітей і вчиняє інші дії, які перешкоджають реалізації батьком своїх обов'язків свідчить лише про конфлікт з колишньою дружиною, однак не доводять обставин існування між позивачем та дитиною стосунків, які роблять неможливими виконання позивачем своїх батьківських обов'язків та не свідчить про невідповідність усиновлення інтересам дитини.
