Президент зареєстрував у Верховній Раді законопроект № 10461 щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.
Кримінальний кодекс пропонується доповнити статтею 368-5, яка встановлює відповідальність за незаконне збагачення. Так, чиновнику, судді, тощо, що набули активи, вартість яких на 11,5 млн грн більша за його доходи (12 тис. НМДГ), загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
[Нагадаємо, що НМДГ дорівнює не 17 грн, а 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (податкова соціальна пільга). З актуальним розміром цієї величини можна ознайомитись у модулі "Довідники" ІПС ЛІГА:ЗАКОН].
При визначенні різниці між вартістю набутих активів та доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження.
Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом, та переглядаються його Апеляційною палатою. Нагадаємо, суд запрацює з 5 вересня. Справи розглядаються колегією у складі трьох суддів, один із яких має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, крім випадків, коли жоден суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав.
Справи про визнання необґрунтованими активів і стягнення їх у дохід держави щодо судді чи працівника апарату ВАС у першій інстанції розглядає місцевий суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Вищий антикорупційний суд, в апеляційному порядку - Київський апеляційний суд.
Саме позивач (представник НАБУ) зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність різниці між вартістю активів та доходами цієї особи. У разі наведення таких даних доказування факту обґрунтованості активів покладається на відповідача.
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, докази якої були більш переконливими порівняно з доказами іншої сторони.
Забезпечення доказів здійснюється Вищим антикорупційним судом за заявою Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у деяких випадках - також Генеральної прокуратури України.
Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається представником Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах, де відповідачем є директор, заступник, працівник (особа начальницького складу, державний службовець) НАБУ, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, звернення до суду та представництво інтересів держави у суді здійснюється прокурорами ГПУ за дорученням Генерального прокурора.
Позов пред'являється щодо необґрунтованих активів:
- набутих протягом трьох років до дня набрання чинності президентським Законом, якщо різниця між вартістю активів і доходами особи, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- набутих після набрання чинності цим Законом, якщо різниця у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності названим вище Законом, але не перевищує межу, встановлену у статті 368-5 Кримінального кодексу України.
Нагадаємо, статтю про незаконне збагачення саме через покладання тягаря доказування на обвинувачених скасував Конституційний Суд. Повернути відповідальність пропонував і Президент Петро Порошенко і народні депутати. Ухвалити ж Закон зможе лише новообрана Верховна Рада 9 скликання.
