Група народних депутатів запропонувала системно запровадити процесуально-правові механізми розгляду групових позовів у рамках цивільного судочинства України.
Відповідний законопроект № 10292 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо групових позовів про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище» було зареєстровано в Парламенті 15 травня.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, інститут групового (колективного, масового, представницького тощо) позову містить значний соціально-політичний потенціал. Він дає змогу громадськості через застосування інструментів судового позову контролювати екологічно небезпечні підприємства, а також контролювати якість товарів та послуг.
Автори законопроекту ставили собі за мету законодавчо визначити основні засади судового розгляду групових позовів за правилами ЦПК України як ефективного інструменту захисту прав груп населення, члени яких постраждали від одного правопорушення, вчиненого одним чи декількома суб'єктами.
Законопроектом передбачено:
- що фізична особа (позивач-ініціатор) або громадська організація мають право звернутися до суду з позовом про захист прав та інтересів групи осіб без їх процесуальної участі в розгляді справи (груповий позов);
- груповий позов може бути поданий виключно про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, і містити вимоги про припинення дії, що порушує право, про відшкодування майнової та моральної шкоди. Груповий позов не є формою процесуальною співучасті;
- позов вважається груповим, якщо:
1) до позову позивача-ініціатора приєдналося не менше 25 фізосіб із однотипними вимогами, які базуються на аналогічних підставах, до одного чи декількох відповідачів;
2) громадська організація звернулася до суду із позовом, до якого приєдналося не менше 25 фізосіб, які є її членами, із однотипними вимогами, які базуються на аналогічних підставах, до одного чи декількох відповідачів;
- позивач-ініціатор (на відміну від громадської організації) вправі пред'явити груповий позов із визначеною кількістю осіб (не менше 25 осіб), які приєдналися вже на момент подачі позову, а може також і обрати відкритий груповий позов, тобто визначити умови, на яких до наявних первинних осіб, які приєдналися, після відкриття судом провадження у справі, вправі додатково приєднатися необмежене коло осіб, що відносяться до групи, права та законні інтереси якої захищаються;
- пропонується, що першою інстанцією з розгляду групових позовів із названих правовідносин є апеляційні суди загальної юрисдикції;
- за подачу групового позову сплачується судовий збір у єдиному розмірі 25 прожиткових мінімумів (розмір яких можна легко дізнатися із однойменного довідника із ІПС «ЛІГА:ЗАКОН»), а в разі додаткового приєднання до відкритого позову кожна особа сплачує окремий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму;
- спосіб розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом групового позову, а також спосіб розподілу присуджених платежів у разі задоволення групового позову визначається між членами групи або нотаріально посвідченими правочинами між позивачем-ініціатором або громадською організацією з особою, яка приєдналася до позову, або (у разі додаткового приєднання до відкритого позову) - згідно з умовами позивача-ініціатора, які публікуються судом в оголошенні про відкриття провадження у справі за відкритим груповим позовом;
- судовий розгляд справи за груповим позовом відбувається без обов'язкового виклику осіб, які приєдналися до групового позову. Суд не вправі покладати процесуальні обов'язки на осіб, які приєдналися до групового позову;
- у кожної особи, що приєдналася до позову, є право подати до суду письмову заяву про вихід із складу осіб, що приєдналися до групового позову, яку суд задовольняє протягом 3 днів своєю ухвалою;
- відмова позивача-ініціатора від поданого ним групового позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє осіб, на захист прав та інтересів яких подано позов, протягом 15 днів обрати серед свого числа на зборах іншого позивача-ініціатора і вимагати від суду розгляду справи. Про це суду новий позивач-ініціатор подає відповідне клопотання, до якого додається протокол зборів, підписаний учасниками групи, які проголосували за рішення;
- громадська організація має право відмовитися від поданого нею групового позову, подати заяву про залишення позову без розгляду лише у разі, якщо більшість її членів, на захист прав та інтересів яких було подано позов, проголосують за це на зборах. До клопотання про відмову від позову та до заяви про залишення позову без розгляду додається протокол таких зборів, підписаний учасниками групи, які проголосували за рішення;
- у разі задоволення позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди судом вказується порядок розподілу присуджених платежів між особами, що приєдналися до позову, відповідно до умов їх правочинів з позивачем-ініціатором, громадською організацією, а також відповідно до умов додаткового приєднання до позову, визначених в оголошенні про відкриття провадження за груповим позовом;
- уточнено право подавати групові позови громадськими організаціями, зокрема, об'єднаннями споживачів та природоохоронними громадськими організаціями;
- визначено порядок примусового виконання судових рішень за груповими позовами.
Нагадаємо, усі судові рішення, у яких вирішуються справи щодо захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, можна легко знайти в системі аналізу судових рішень VERDICTUM.
