Для порушення дисциплінарної справи одного лише припущення про можливе порушення адвокатом ПАЕ недостатньо. Скарга обов'язково повинна містити відомості про наявність ознак конкретної дисциплінарної провини.
На це звернули увагу члени ВКДКА при оцінці рішення дисциплінарної палати регіональної КДКА, що відкрила справу проти адвоката, який уклав договір з дружиною скаржника після обговорення нюансів ситуації з ним. З відповідним рішенням ВКДКА № Х-002/2018 від 25 жовтня 2018 року можна ознайомитися в інформаційно-правових системах ЛІГИ:ЗАКОН.
За версією первинного скаржника (що є суддею), адвокат провів з ним зустріч як з потенційним клієнтом у справі про розділ майна з дружиною і саме з нею потім уклав угоду про надання правової допомоги. При цьому отриману під час попередньої зустрічі інформацію про сімейні і побутові відносини, у тому числі про обставини придбання спільно нажитого майна, адвокат згодом використовував проти чоловіка. Зокрема, нібито на підставі цієї інформації було звернення в поліцію і прокуратуру із заявами про вчинений злочин.
Перевіркою в ДП КДКА регіону було встановлено, що адвокат здійснює представництво інтересів колишньої дружини заявника з низки майнових питань, у тому числі щодо розділу спільно набутого під час шлюбу майна. Надаючи пояснення, адвокат заперечував, що під час зустрічі дізнався які-небудь нові (невідомі йому) обставини. При цьому скаржник також не вказав, які саме факти з сімейного життя були ним розголошені. Тому юрист розцінював скаргу як тиск, спрямований на усунення його зі справи.
Відкриваючи провадження, в дисциплінарному органі виходили з того, що наявні в скарзі і матеріалах перевірки відомості свідчать про можливий конфлікт інтересів, а також про можливе неправомірне порушення адвокатом адвокатської таємниці. Але достовірно підтвердити або спростувати це можна тільки у рамках процедури розгляду дисциплінарної справи.
У ВКДКА з такими висновками не погодилися, зазначивши, що згідно з ч. 2 статті 36 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" не допускається зловживання правом на звернення в кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, у тому числі ініціація питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав. Дисциплінарна справа відносно адвоката не може бути порушена за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарної провини адвоката.
Згідно з п.7 Положення про порядок прийняття скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (рішення РАУ від 30.08.2014 №120) адвокат не зобов'язаний доказувати свою невинуватість у дисциплінарному проступку. Обов'язок доведення покладається на особу, яка ініціює питання про дисциплінарну відповідальність. Обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а усі сумніви відносно доведеності тлумачаться на користь адвоката.
З урахуванням цього, а також ряду інших процедурних порушень, вища комісія зробила висновок про те, що регіональний дисциплінарний орган на першій стадії провадження провів перевірку відомостей не повно і поверхнево, а висновок про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступка є передчасним. Тому рішення ДП про порушення справи було скасоване з поверненням матеріалів на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок.
