21 листопада два народні депутати І. Луценко та А. Іванчук зареєстрували законопроект № 9311 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності», анонсований Мін'юстом як антирейдерський.
Законопроект передбачає такі зміни:
- запровадять обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів, предметом яких є частка в статутному (складеному) капіталі товариства. Альтернатива - укладати договори в електронній формі, а саме підписувати їх з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- власнику нерухомого майна нададуть право встановити вимогу нотаріального посвідчення правочинів щодо свого майна, які сьогодні обов'язковому нотаріальному посвідченню не підлягають. Таку вимогу внесуть до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо до держреєстратора надійде такий договір без нотаріального посвідчення, тоді передбачатиметься прийняття рішення про відмову в держреєстрації прав;
- запровадять нотаріальне посвідчення договору про визначення часток у праві спільної власності не за принципом їх рівності.
Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
- товариство зможе створюватися на підставі модельного статуту. Альтернатива: створення статутів в електронній формі з максимальним ступенем захисту - підписання їх засновниками з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
Акредитовані державні та комунальні підприємства втратять право вчиняти реєстраційні дії. За рішенням Уряду суб'єктом може бути визначено виключно державне підприємство і лише в частині розгляду заяв в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- обов'язкове підвищення кваліфікації для держреєстраторів;
- удосконалення взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром;
- обов'язок держреєстратора прав залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі (у такому разі заява не приймається);
- можливість продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах в автоматичному режимі, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності. Тоді інформація про автоматичне поновлення правочинів обов'язково вноситиметься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення держреєстрації такого права;
- обов'язкове внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;
- перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізособи здійснюється через отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, перевірка дійсності та змісту довіреності - в Єдиному реєстрі довіреності;
- рішення про скасування державної реєстрації прав чи скасування документів, на підставі яких проводиться реєстрація, виконуватимуть шляхом унесення запису про належного власника;
- реєстрація прав на підставі рішень судів шляхом обов'язкового отримання примірника рішення в електронному вигляді з кваліфікованим підписом судді (взаємодія з Єдиним державним реєстром судових рішень). Унеможливить реєстрацію на підставі підроблених судових рішень.
Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»
Акредитовані державні та комунальні підприємства втратять право здійснювати реєстраційні дії. За рішенням Уряду суб'єктом може бути визначено виключно державне підприємство - лише в частині розгляду заяв в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- нотаріуси обов'язково мають здійснювати реєстраційні дії в разі вчинення нотаріальної дії щодо частки учасника у статутному (складеному) капіталі юрособи (крім акціонерних товариств). Йдеться про продаж, спадкування, дарування;
- учасник юрособи приватного права (крім акціонерного товариства) зможе встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису такого учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юрособи. Відомості про це вносяться до Єдиного державного реєстру.
- перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізособи здійснюється шляхом отримання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; перевірка дійсності та змісту довіреності - в Єдиному реєстрі довіреності; перевірка обтяжень корпоративних прав - у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
- полегшено внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про ліцензії, дозвільні документи та отримання виписки з реєстру про наявність такої ліцензії, дозволу (прим. аналогічні зміни запропоновано і до профільних законів, передбачених у проекті);
- рішення загальних зборів щодо збільшення/зменшення статутного капіталу, щодо частки учасника у статутному (складеному) капіталі юрособи обов'язково підписуватимуться виключно учасниками чи уповноваженими ними особами із засвідченням справжності підписів чи такі документи створюватимуться в електронній формі з максимальним ступенем захисту - сторони використовуватимуть кваліфікований електронний підпис;
- альтернатива нотаріальному засвідченню справжності підписів на рішеннях органів управління, статутах - підписання таких документів сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису;
- процедуру зупинення розгляду документів, якою користуються для блокування проведення реєстраційних дій щодо юрособи, виключать.
Крім того, запропоновано допустити до професії нотаріуса громадян України, які працювали у Мін'юсті, Головному управлінні юстиції Мін'юсту в АР Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, на посадах, безпосередньо пов'язаних з держрегулюванням, контролем або організацією нотаріату, або консультантом державної нотаріальної контори, уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування. Такі "квазінотаріуси" повинні мати відповідний рівень освіти, стаж роботи у сфері права не менш як 6 років та стаж роботи на зазначених посадах не менше 5 років. Вони отримають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю за умови відпрацювання держнотаріусами в держнотконторах, визначених Мін'юстом, не менше 3 років.
Також запропоновано встановити пільгу в розмірі 50 % при справлянні державного мита за вчинення нотаріальних дій держнотконторами. Така пільга застосовуватиметься до громадян, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
ЮРЛІГА вже почала висвітлювати зазначену тему. Стежитимемо за нею і далі.
