Дискреційні повноваження Нацкомфінпослуг із застосування заходів впливу до суб'єктів, що здійснюють діяльність на ринку фінансових послуг, не є абсолютними, тому суди можуть визнавати протиправними і скасовувати розпорядження регулятора, у тому числі, про анулювання ліцензії.
Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 19 вересня. Справа № 815/4569/17 розглядалася за позовом кредитної спілки до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, про визнання недійсними розпоряджень про усунення порушень спілкою та анулювання ліцензії на здійснення господарської діяльності із надання фінансових послуг.
«Суд першої інстанції, з яким погодилася апеляція, задовольнив наші позовні вимоги, - розповів партнер Sofiya Law Firm Віктор Рудий, який формував правову позицію спілки у спорі з регулятором в усіх судових інстанціях. - Ми обгрунтували, що відповідач порушив порядок застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги. Зокрема, розгляд справи про правопорушення відносно спілки не здійснювався, і відповідно клієнта не повідомили про такий розгляд. А розпорядження, прийняті без дотримання встановленого порядку, підлягають скасуванню».
Втім, в касації Нацкомфінпослуг наполягала на тому, що вирішення питань про застосування заходів впливу до суб'єктів, які здійснюють діяльність на ринку фінансових послуг, є винятковим повноваженням Нацкомфінпослуг, суд не може втручатися в дискреційні повноваження останньої.
У зв'язку із цим колегія суддів Верховного Суду, пославшись на рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80) 2 відносно використання адміністративними органами влади дискреційних повноважень, зробила висновок про те, що дискреційні повноваження, у тому числі органів державної влади, завжди мають межі, встановлені законом.
Суди попередніх інстанцій встановили факт порушення Нацкомфінпослуг при винесенні приписів Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, і ряду статей Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Тобто регулятор вийшов за межі своїх повноважень.
Судді вищого суду звернули увагу на те, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права людини, порушеної владними суб'єктами, і має право обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Тому, приймаючи рішення про визнання протиправними та скасування оспорюваних розпоряджень Нацкомфінпослуг (при тому, що в позові містилася вимога про визнання відповідних розпоряджень недійсними), перебирання невластивих судам повноважень державного органу не сталося, оскільки судами обраний найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача.
Вагомим аргументом на користь кредитних спілок стала практика Європейського суду з прав людини, на яку послався Верховний Суд. ЄСПЛ неодноразово виражав позицію з цього питання, на що ми також звернули увагу. У ряді своїх рішень суд в Страсбурзі підкреслював, що національні суди повинні контролювати, чи не являються укладення адміністративних органів відносно обставин у справі довільними і нераціональними, непідтвердженими доказами або такими, які є помилковими по факту. У ЄСПЛ вважають, що національні суди будь-якому випадку повинні досліджувати акти, якщо їх об'єктивність і обгрунтованість являється ключовим питанням правової суперечки.
У зв'язку з цим рішенням експерт визначив два важливі аспекти, які матимуть важливе значення не лише для кредитних спілок, але і для усіх фінансових установ, у тому числі, банків: «По-перше, суд застосував спосіб захисту порушеного права який позивач не вказав в позові. Це сталося у зв'язку зі зміною способу захисту в КАС України. По-друге, ВС не погодився з позицією Нацкомфінпослуг і констатував, що встановлена регулятором процедура застосування санкцій поширюється і на такий вид заходів дії як анулювання ліцензії», - резюмував В. Рудий.
