Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду переглянув вирок у справі № 128/5462/14-к стосовно водія, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Водій збив пішохода, який рухався в зустрічному до нього напрямку і тримав у руках велосипед.
Заслухавши аргументи прокурора та захисника, Суд залишив вирок про завідоме залишення в небезпеці постраждалого пішохода без зміни.
За обставинами справи після наїзду на пішохода водій, достовірно знаючи, що пішохід отримав тілесні ушкодження, через що знаходиться в небезпечному для життя стані, не вжив заходів до надання меддопомоги, не звернувся до присутніх по допомогу і не відправив потерпілого до лікарні, хоча у нього і була можливість це зробити. Водій, перебуваючи в алкогольному сп'янінні, легковажно розраховував, що допомогу нададуть інші, залишив місце події, тим самим залишивши пішохода в небезпеці.
Суд мотивував своє рішення таким чином:
Аргументи захисника засудженого про недоведеність вини за ч. 1 ст. 135 КК через те, що потерпілий отримав тілесні ушкодження, які не небезпечні у момент спричинення і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, не можна визнати прийнятними.
Стаття 135 КК передбачає відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, якщо він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Суспільна небезпека цього злочину полягає в поширенні аморальної поведінки, змістом якої є неповага до права людини на життя і безпеку, нехтування моральними і правовими нормами, що зобов'язують надавати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані.
Особа, яка постраждала від цього злочину, характеризується сукупністю двох ознак. Так, вона: а) перебуває в небезпечному для життя стані; б) позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.
Таким чином, моментом закінчення злочину є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпеці. Для кваліфікації дій винного не має значення і те, що хтось надав або намагався надати допомогу, а також тяжкість отриманих тілесних ушкоджень.
Зважаючи на викладене і встановлені судом першої інстанції фактичні обставини, Верховний Суд визнав доведеним факт, що водій відразу після наїзду на пішохода, не зупиняючи автомобіль, не надавши йому допомоги, самовільно залишив місце події, залишивши потерпілого в небезпеці. При цьому ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень згідно із статтею 135 КК до уваги не береться. Виходячи з цього Суд залишив вирок без зміни.
Усі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM, створеній для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.
