Мирова угода, укладена у процедурі санації, не може бути затверджена, якщо її умови не відповідають засадам справедливості, доброчесності та розумності, а також не завершено всі дії щодо визначення майнового стану боржника, його дійсної можливості погашення заборгованості.
Такого висновку дійшла Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного суду при розгляді справи № 5015/2298/11 за касаційною скаргою кредитора боржника щодо скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено у задоволення заяви керуючого санацією про затвердження мирової угоди.
За обставинами справи, між боржником та кредиторами була укладена мирова угода, яка передбачала прощення значної суми заборгованості боржника (98 % боргів четвертої черги від непогашеної заборгованості). Керуючий санацією просив суд затвердити таку мирову угоду.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні відповідної заяви. Суди обґрунтовували такі рішення тим, що керуючий санацією не надав доказів погашення вимог кредиторів першої та другої черги у повному обсязі, а також несправедливістю змісту самої мирової угоди, що передбачає прощення 98 % боргів четвертої черги і свідчить про вкрай невигідні умови для всіх кредиторів. Також керуючий санацією звертався до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи з метою надання звіту про оцінку всіх майнових активів боржника, що свідчить про незавершення всіх дій щодо визначення майнового стану боржника та його дійсної можливості погашення заборгованості.
Розглянувши обставини цієї справи, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій та залишив касаційну скаргу без задоволення.
Відповідно до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції до 19 січня 2013 року), мирова угода - це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.
Ч. 3 ст. 36 цього Закону встановлено, що для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
ВС зазначив, що відповідно до ст. 4, 35 Закону мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
ВС дійшов до висновку, що вказані умови мирової угоди не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності, тому відсутні підстави для її затвердження.
Усі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.
Лише з 8 по 23 червня 2018 року всі бажаючі мають можливість отримати 30 % знижку, придбавши сервіси, системи та видання від ЛІГА:ЗАКОН. Все що потрібно для цього - оплатити абонентне обслуговування на 5 місяців вперед.
Для отримання детальнішої інформації про акцію перейдіть за посиланням.
Скористайтеся тестовим доступом та оцінить увесь масштаб та переваги послуг компанії.
