Керівництво Національної асоціації адвокатів України вже висловлювалося про запропонованих змінах Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Конференція була організована, мабуть, для того, щоб почути думку колег. У залі були присутніми адвокати як з Києва, так і з регіонів - представники органів самоврядування.
Порядок денний включав три блоки ключових питань (професійні права адвоката, гарантії адвокатської діяльності; адвокатське самоврядування; доступ до професії, дисциплінарна відповідальність), а червоною ниткою пройшло обговорення системи безкоштовної правової допомоги і права адвокатів на зброю. Останнє цілком виправдане недавніми трагедіями - у березні був убитий харківський адвокат Віктор Лойко, а учора стало відомо про вбивство адвоката Юрія Грабовского - замголови ВКДКА.
Адвокати бажають захищатися і наполягають "на реальній, а не травматичній зброї". Хоча в залі звучали і думки, що, мовляв, невже в державі мало зброї, що потрібно додати ще.
Що ж до системи безкоштовної правової допомоги при Мінюсті, та думка керівників адвокатури однозначна - управління системою має бути передане НААУ, при цьому фінансування і далі слід забезпечувати державі. Ця вимога - одно з чотирьох, озвучених головою НААУ, САУ Лідією Изовитовойвід яких НААУ не збирається відступати. Голову підтримує частина адвокатів.
Так, Ярослав Зейкан пояснив, що НААУ хоче захистити право адвокатів БПП на гідну оплату. За його словами, діюча система:
1) порушує конституційне право на свободу вибору захисника, оскільки замість людини вибір робить співробітник координаційного центру;
2) не має права затверджувати стандарти правової допомоги, такі стандарти повинні носити рекомендаційний характер;
3) повинна проводити семінари за узгодженням з НААУ і для усіх адвокатів;
4) дискримінує адвокатів не системи - адже адвокати з БПП мають перевагу в доступі до клієнта.
Інші три принципові позиції, схвалені НААУ, на які звернула увагу Л. Изовитова це:
1) виняткове право адвокатів на представництво в судах (окрім ряду випадків, визначених в проекті Конституції);
2) гарантії незалежності адвоката (зараз ця стаття торкається гарантій адвокатської діяльності, але, як показують події, захист потрібний і зважаючи на сам статус адвоката);
3) збільшення об'єму адвокатських повноважень (можливість збирати докази, покарання за ігнорування адвокатських запитів і т. д.).
Висловилася Л. Изовитова і про доступ до професії, дещо відійшовши від заяв, що звучали на інших заходах, про заборону входу в професію колишнім міліціонерам, прокурорам і суддям, які, перебуваючи в цих статусах, порушували права адвокатів. "Доступ до професії адвоката має бути вільним, юристи з інших органів мали притягати до дисциплінарної відповідальності за порушення під час перебування на своїх посадах. Ми не ставимо перешкод, але усі повинні скласти іспити, стажуватися і пропрацювати помічником адвоката"- так відповіла Л. Изовитова на питання журналіста.
Члени самоврядування висловилися однозначно проти зменшення терміну повноважень до двох років. "За два роки людина нічого не встигне, він тільки справи зможе прийняти. А після двох років йому доведеться шукати роботу"- звучали і такі аргументи. Л. Изовитова, пояснила, що європейський досвід, що показує можливість ефективно перебувати на посадах 1-2 року, непридатний в Україні із-за різних систем: "У них діє інша система - в секретаріаті працюють люди з 20-річним стажем. Тому виборне керівництво виконує "роль весільних генералів", роботу виконує персонал. У нас же за цей час не встигнуть освоїтися. Ми - молода організація, яка тільки робить перші кроки".
Виняткове представництво адвокатами в судах обговорювалося в позитивному ключі як щось само собою зрозуміле і необхідне. Хоча, все ж, один адвокат, узявши слово, висловився проти монополії, назвавши її введення нелогічним і обмежуючим людину в правах. Але більшість присутніх все-таки дотримуються генеральної лінії партії.
Фото НААУ
