Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 17 грудня 2015 року, розглядаючи справу № 5-205кс15 (15)висловився відносно порядку і термінів застосування положень пункту 2 статті 445 КПК у редакції Закону № 192 - VIІІ "Про забезпечення права на справедливий суд".
Законом № 192 - VIІІ, який набув чинності 28 березня 2015 року, викладена нова редакція статті 445 КПК і впроваджена основа, передбачена пунктом 2.
Частиною першої статті 58 Конституції встановлено, що закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або відміняють відповідальність особи.
Офіційне тлумачення цього конституційного положення приведене в рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99. Зокрема, вказано, що за загальновизнаним принципом права закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений в частині першої статті 58 Конституцій, згідно якої дія нормативно-правового акту в часі слід розуміти так, що воно починається з моменту набуття чинності цього акту і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституція, закріпивши частиною першої статті 58 положень про неприпустимість зворотної дії в часі законів і інших нормативно-правових актів, в той же час передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або відміняють юридичну відповідальність особи. Тобто відносно юридичній відповідальності застосовується новий закон або інший нормативно-правовий акт, який пом'якшує або відміняє відповідальність особи за досконале правопорушення під час дії нормативно-правового акту, якою визначалися поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Відповідальність можлива тільки за наявності в законі або іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватися у формі примусу з боку уповноваженого державою органу.
Які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що їх зробили, визначає Карний кодекс.
Карним процесуальним законодавством України визначається порядок виробництва у кримінальних справах, тобто порядок здійснення процесуальних дій і ухвалення карних процесуальних рішень.
На відміну від карного матеріального закону, новий карний процесуальний закон не має зворотної сили навіть у тих випадках, коли його правила сприятливіші для учасників карного виробництва. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Це положення витікає з частини першої статті 5 КПК, згідно якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень справжнього Кодексу, діючих на момент початку виконання такої дії або ухвалення такого рішення.
Отже, за загальним правилом пункт 2 статті 445 КПК в редакції Закону № 192 - VIІІ підлягає застосуванню з дати набуття чинності справжнього Закону. Тобто, предметом перегляду Верховного Суду України на підставі неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї ж норми права, передбаченої КПК, що зумовило прийняття різних за змістом судових рішень, можуть бути тільки рішення судна касаційної інстанції, винесені 28 березня 2015 року і пізніше.
Джерело: ВСУ
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
