"Україна вибрала для себе проєвропейський шлях, а в Європі узятий чіткий тренд на антиофшоризацию. Це спричиняє за собою поглиблення співпраці фіскальних і інших регуляторних структур різних країн, посилення вимог до розкриття інформації, в т.ч. про реальних власників бізнесу - бенефіціари, а також суворіший контроль сплати податків. І правила тільки посилюватимуться", - відмітила вона.
До основних законодавчих тенденцій, що вплинули в поточному році на бізнес в Україні, експерт відносить реформу податку на прибуток, введення інституту бенефіціара-контролера, старт антикорупційної реформи, а також валютні обмеження на виведення капіталу. В той же час, пані Ульянова відмічає неоднозначність, наприклад, такої міри, як валютні обмеження з боку НБУ: "Сьогодні усі зацікавлені в припливі інвестицій, але заходи НБУ, покликані попередити виведення капіталу, призводять до того, що деякі інвестори не можуть отримати свої дивіденди. Інші, дивлячись на це, не поспішають нести свої гроші в Україну. Дж.Сорос - швидше виключення, але і він заходить дуже обережно в Україну, інвестуючи через місцевий фонд. На жаль, захист прав інвесторів залишається на низькому рівні у нас".
Наталія Ульянова також нагадала, що в Україні на даний момент імплементовані деякі рекомендації ОЭСР, зокрема, правила "тонкої" капіталізації і правила трансфертного ціноутворення. За її словами, правила ТЦО є серйозним інструментом для зменшення можливості мінімізації оподаткування. Згідно з рекомендаціями ОЭСР, введено не лише поняття "Контрольованій операції", але і список низконалоговых юрисдикцій, операції з якими визнаються контрольованими. І у вересні Кабмін України виключив із списку ТЦО-контролю 10 країн, в т.ч. Швейцарію. В той же час, в списку залишилися "коханий" багатьма Кіпр, безподаткові юрисдикції і Панама, зручна для міжнародної торгівлі. "На сьогодні немає конкретного механізму застосування правил трансфертного ціноутворення в Україні. І не існує який або певної практики", - констатувала керівник ICF.
У цьому контексті посилення "правил гри" для бізнесу Наталія Ульянова нагадала і про зміни в Законі про реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців і про те, що віднині ЕГР повинен містити інформацію про кінцевого власника (раніше - кінцевому выгодоприобретателе) бенефіціара і структуру власності засновників. В той же час, за її словами, у світовій практиці не існує єдиного підходу до визначення кінцевого выгодоприобретателя. Розподіл на номінального власника, який є власником по засновницьких документах і бенефіціара, який фактично управляє компанією, стирає межі і не дозволяє зрозуміти міру відповідальності за дії організації. При цьому, існують різні підходи на міжнародному рівні. Так, директива ЄС (2005/60/ЄС) визнає власником бенефіціара фізичну особу або осіб, повністю контролюючих юридичну особу і фізичну особу, від імені якої здійснюється угода або здійснюється діяльність, при цьому така особа повинна мати долю 25%+1 акцій відносно корпорацій або володіти більше 25% майна відносно фондів і трастів. А FATF визнає власника бенефіціара як фізичну особу, яка володіє або контролює організацію і (чи) фізичну особу, що приймає рішення відносно організації.
Окрема увага в ході зустрічі з бізнесом приділена можливостям і податковим перевагам структурованого бізнесу. Зокрема, як пояснив старший юрист Департаменту міжнародного податкового планування ICF Олег Дерлюк, грамотна реструктуризація з використанням іноземних (офшорних і оншорных) компаній - це комплексний підхід, який дозволяє отримати ряд вагомих переваг для бізнесу і вирішити багато проблем, властивих українському середовищу. До таких відносяться захист активів, оптимізація оподаткування, контроль валютних ризиків, доступ до іноземних банків, загальне оздоровлення бізнесу і ін.
Проте, за словами пана Дерлюка, українське законодавство містить масу обмежень, пов'язаних із здійсненням операцій з резидентами іноземних юрисдикцій (іноземними підприємствами), причому не лише класичними офшорними. На міжнародному рівні, аналогічно, ведеться робота, спрямована на обмеження застосування іноземних компаній для отримання податкових переваг.
В цілому ж, на думку, експертів, в Україні і у світі правила антиофшоризации тільки посилюватимуться, тому бізнесу треба бути готовим до нових вимог законодавства. І для побудови грамотної працюючої структури потрібний детальніший, ніж досі, аналіз інструментів податкового планування, що плануються до використання. Інакше, бізнес ризикує понести серйозні санкції, від фінансових до карної відповідальності, а також репутаційні риски.
