У листі № 01-06/2093/15 Вищий господарський суд надав роз'яснення відносно застосування норм Закону "Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом № 484 - VIII; далі - Закон).
Позовні заяви про обов'язок перерахувати засоби згідно з угодою банківського рахунку відносяться до заяв майнового характеру, за їх представлення справляється судовий збір відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закони.
Підпунктами 8 - 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закони визначений перелік заяв в справі про банкрутство, за надання яких стягується судовий збіра саме:
- заяви про затвердження плану санації боржника до збудження провадження у справі про банкрутство;
- заяви про порушення справи про банкрутство;
- заяви кредиторів, які поводяться з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкротом;
- заяви про визнання угод (договорів) недійсними і спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство;
- заяви про розірвання світової угоди, що знаходиться в справі про банкрутство, або про визнання такої угоди недійсним.
Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення, винесені в справі про банкрутство за результатами розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закони, а саме:
- за подачу апеляційних скарг - 110 % ставок, належній сплаті при подачі заяви і скарги;
- при подачі касаційних скарг - 120 % ставок, належній сплаті при подачі заяви і скарги.
З апеляційних і касаційних скарг на інші визначення суду в справі про банкрутство судовий збір стягується по ставці, визначеній підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закони, а саме 1 розмір мінімальної зарплати. В той же час Законом не передбачено ставки, по якій обчислюється судовий збір за подачу апеляційних і касаційних скарг на постанови суду 1 інстанції про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури.
По сенсу положень ст. 8 Закону питання про відстрочення і розстрочку судом сплати судового зборузменшенні розміру судового збору або звільненні від його сплати по підставах майнового стану сторони вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи і обгрунтованості аргументів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майнове положення сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на принципах рівності усіх учасників судового процесу (у тому числі і органів держвлади) перед законом і судом.
При цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на термін не довше чим до ухвалення судового рішення у справі.
Законом передбачена сплата судового збору з апеляційною і касаційною скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягає сплаті при подачі позовної заяви незалежно від того, оспорюється усе рішення (постанова) суду в цілому або його частина.
У разі подачі позовних заяв, апеляційних або касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з обставинами, що знову відкрилися по 01.09.2015 р. розмір судового збору визначається відповідно до Закону в редакції Закону від 22.05.2015 р. № 484 - VIII. Відповідне положення застосовується також до скарг і заяв, які подаються у справах, рішення суду 1 інстанції в яких прийняте до 01.09.2015 г.
В той же час, розмір судового збору у разі подачі апеляційних або касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з обставинами, що знову відкрилися, судовий збір за подачу позову в яких було сплачено до 01.09.2015 р.розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при подачі позову. Цей розмір не підлягає перерахунку згідно з новими ставками. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку платити судовий збір (до 01.09.2015 р.), то у разі подачі вказаних скарг і заяв після вказаної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку повинен був би сплатити платник до 01.09.2015 р. за відсутності у нього пільги по сплаті такого збору.
