Нові акти регулятора
Платники податків можуть уникнути штрафних санкцій до 31 грудня 2016 року
Державна Фіскальна служба нагадуєщо тимчасово, до 31 грудня 2016 року, платники податків з прибутками за попередній рік до 20 млн. грн. звільняються від штрафних санкцій на суму донарахованих податкових зобов'язань, у разі їх сплати без оскарження податкового повідомлення-рішення впродовж 10 днів з моменту його отримання.
Контрольовані операції з іноземними представництвами
По думці ГФС, у разі, якщо резидент України впродовж звітного періоду здійснював господарські операції з постійним представництвом нерезидента - пов'язаною особою з таким резидентом або постійним представництвом нерезидента, які мають юрисдикцію в державі, включене в перелік країн (територій), затверджений Кабінетом Міністрів, такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими (у розумінні трансфертного ціноутворення) за умови досягнення об'єму річного доходу більше 50 млн. гривен.
АТО не звільняє від податкового обліку
Розглянувши лист про відновлення первинних документів, які зберігаються в зоні проведення антитерористичної операції, ГФС повідомляєщо норми Податкового кодексу не передбачають права платників податків не виконувати його вимоги про зберігання первинних документів, у разі настання обставин непереборної сили. Таким чином, платник зобов'язаний забезпечити відновлення і надання контролюючому органу документів, що підтверджують дані податкового обліку.
Новели в подачі податкових декларацій
Для платників, які не отримують прибутку або працюють у збиток, ГФС нагадуєщо ті з них, хто сплачує авансові внески за результатами 2014 року і по підсумку трьох кварталів 2015 року і не отримують прибутку або отримують збитки, мають право подати податкову декларацію за 3 квартали 2015 року і припинити сплату авансових внесків з грудня 2015 року по травень 2016 року.
При цьому відзначається, що на даний момент дійсною є форма декларації по податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства прибутків і зборів України від 30.12.2013 № 872. Проте, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Податкового кодексу по такому податку, він має право вказати цей факт в спеціально передбаченому місці в податковій декларації.
Перспективи законотворчості
Нові правила проведення перевірок по трансфертному ціноутворенню
Обнародуваний проект наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків при здійсненні контрольованих операцій", що дозволяє реалізувати зміни, внесені в ст. 39 Податкового Кодексу України Законом № 72, - VIII.
Серед найбільш суттєвих положень проекту :
1) загальний термін проведення перевірки складає не більше 18 місяців з обов'язковим повідомленням платника про хід перевірки кожні 6 місяців; термін може бути продовжений на 12 місяців за рішенням керівництва ГФС України згідно з представленням перевіряючого органу, поданим за 15 робочих днів до закінчення терміну перевірки;
2) перевірку ініціює територіальний орган ГФС за узгодженням з відповідним вищестоящим органом фіскальної служби, який має право притягнути до участі в перевірці посадовців ГФС України, відповідного вищестоящого органу або інших територіальних органів;
3) документи, пов'язані з предметом перевірки, мають бути надані платниками впродовж 10 днів з початку перевірки, а надалі надаються по усному запиту перевіряючих. Проте, у разі ненадання, вони можуть бути витребувані по письмовому запиту, який платник зобов'язаний виконати впродовж 15 днів з моменту отримання;
4) акт перевірки (довідка) складається в межах терміну перевірки і вручається платникові або спрямовується в порядку, передбаченому для напряму податкових повідомлень-рішень;
5) заперечень на акт (довідку) подаються платником у відповідний орган ГФС впродовж 30 календарних днів з дня отримання акту (довідки) і підлягають розгляду впродовж 30 робочих днів з моменту отримання (у тому числі, із залученням платника, на його прохання);
6) за результатами розгляду заперечень орган ГФС складає укладення, напрям якого платникові не передбачено.
Великим платникам хочуть збільшити граничні фінансові показники
Законопроект №3236 пропонує збільшити граничні фінансові показники, що визначають віднесення платника до групи "великих платників податків" : об'єм доходу з 500 млн. грн. до 1 млрд. 250 млн. грн., а суму сплачених податків з 12 млн. грн. до 35 млн. грн.
Також автори проекту пропонують передати право обліку великих платників в регіонах, де відсутній офіс великих платників, місцевому територіальному органу ГФС, робота якого, в цьому випадку, підлягатиме координації з боку, очевидно, територіально найближчому офісу великих платників.
Пропоновані зміни обгрунтовуються змінами курсу долара США, інфляційними процесами, а також спрямованістю адміністративної реформи, що проводиться, на децентралізацію, і необхідністю наповнення місцевих бюджетів за рахунок податку на прибуток.
Судова практика
Податкові доктрини - позиція ВАСУ
У котрий раз Вищим адміністративним судом України підтверджена вже стала позиція відносно правової оцінки органами державної фіскальної служби господарських правовідносин суб'єктів господарювання з точки зору реальності здійснення таких операцій.
Обгрунтуванням позиції суду при розгляді вказаних суперечок є той факт, що оцінка реальності досконалих правочинов повинна даватися контролюючими органами з точки зору і з урахуванням об'єктивного аналізу доказів (у тому числі документів первинного бухгалтерського обліку), які свідчать про фактичне виконання угоди.
При цьому, судом також дано негативну правову оцінку обставинам, які частенько органами ГФС приводяться, як додаткові обгрунтування нереальності здійснення тієї або іншої господарської операції :
- показання свідків керівника контрагента - "фіктивного підприємства" - за відсутності вироку/іншого судового рішення, якими були б встановлені факти порушення чинного законодавства в частині здійснення дій, спрямованих на мінімізацію сплати податків (визначення ВАСУ від 21.10.2015 у справі № До/800/3394/14);
- відсутність підприємства-контрагента по місцезнаходженню - акт про неможливість проведення перевірки/зустрічного звіряння суб'єкта господарювання складається у разі встановлення факту, який не дає можливості здійснити перевірку і цей акт може носити лише інформацію відносно факту, який робить неможливим проведення самої перевірки, проте при цьому не може містити інформацію відносно правової оцінки фінансово-господарським стосункам платників податків (визначення ВАСУ від 21.10.2015 у справі № До/9991/34247/12, у справі № До/800/61601/14, у справі № До/800/2259/14);
- порушення порядку заповнення податковою накладною в частині відсутності в ній окремих реквізитів, які не є істотними недоліками з точки зору повноти і достовірності віддзеркалення змісту господарської операції, не повинно мати слідством її виключення з переліку доказів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту (визначення ВАСУ від 15.10.2015 у справі №До/800/33434/14);
Крім того, судом також вказано на необхідність дотримання принципу індивідуальної відповідальності платника податків за порушення правил ведення податкового обліку (визначення ВАСУ від 15.10.2015 у справі № До/800/33434/14, від 21.10.2015 у справі № До/800/61601/14).
Начебто нічого нового, проте позиція ВАСУ, що сформувалася, зайвий раз вказує на те, що за наявності підтверджувальних документів, оскарження неправомірних рішень органів ГФС (при гіпотетично встановленому факті здійснення нереальної угоди і проведенні транзитних операцій, спрямованих на мінімізацію сплати податків), є обгрунтованим кроком до їх відміни.
Порушення порядку як основа для відмови ГФС
Актуальним, хоча і не новим є питання звернення органами державної фіскальної служби стягнення податковій заборгованості на активи платників податків.
Так, результатом розгляду суперечки про стягнення податкового боргу за рахунок майна суб'єкта господарювання явилася відмова в задоволенні позовних вимог органу ГФС у зв'язку з недотриманням порядку, передбаченого Податковим кодексом України (визначення ВАСУ від 13.10.2015 у справі № До/800/15180/15, від 21.10.2015 у справі №До/9991/28437/12).
Аналогічний підхід продемонстрований ВАСУ з питання оскарження суб'єктами господарювання фактів порушення контролюючим органом термінів і порядку проведення перевірок.
Судом визнані неправомірними дії податкових органів в наслідку встановлення в ході розгляду суперечки факту перевищення періоду і переліку питань перевірки, ініційованої по постанові слідчих органів (визначення від 13.10.2015 у справі №До/800/51358).
Нюанси включення в прибутки сум дебиторки, у зв'язку з витіканням термінів по позовній давності
Цікавим з точки зору правової оцінки контролюючими органами і віднесення за результатами перевірки суб'єкта господарювання дебіторської заборгованості до безповоротної фінансової допомоги являється визначення ВАСУ від 13.10.2015 у справі № До/800/45848/14.
Так, в обгрунтування помилковості кваліфікації органом ГФС, як безповоротній фінансовій допомозі, дебіторській заборгованості позивача у справі (по якій збіг термін позовної давності), ВАСУ покладений той факт, що право вимоги погашення такого боргу було передане третій особі (визначення від 13.10.2015 у справі № До/800/45848/14).
Антон Каганецстарший юрист практики частки права ЮК Prove Group
Ярослав Абрамовстарший юрист практики господарського права ЮК Prove Group
Наталія Ефановастарший юрист практики податкового права ЮК Prove Group
