Третейська палата України прокоментувала постанову ВСУ по справі № 6-856цс15 відносно компетенції третейських судів розглядати спори по позовах банків до споживачів про захист прав кредиторів.
Згідно висновку ВСУ, оскільки заявник є споживачем послуг банку, суперечка виникла по заборгованості по кредиту, третейському суду через положення пункту 14 частин 1 статті 6 Закону "Про третейські суди" така справа не підвідомчо.
ТПУ виклала аргументи, які не знайшли оцінку в постанові ВСУ :
Відповідно до пункту 14 частин 1 статті 6 Закону "Про третейські суди" (частина 1 статті 6 Закону доповнена пунктом 14 згідно Закону № 2983 - VI від 3 лютого 2011 року)третейські суди в порядку, передбаченому справжнім Законом, можуть розглядати будь-які рые поділа, що виникають з цивільних і господарських правовідносин, за виключенням, зокрема, подів по суперечках про захист прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Згідно ст. 16 ГК захисту прав здійснюється шляхом подання позову до суду. Відповідно предмет суперечки визначається по позивачеві і змісту його вимог. Пунктом 6 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ по позовах про захист прав споживачів" від 12.04.1996 року № 5 визначено, що у справах про захист прав позивачем являється споживач, який подав до суду позов про захист його порушених прав споживача. Цей вивід повторюється і в пункті 5 постанов пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 5.
Поділа за позовом банку до фізичного особи-споживача банківських послуг про захист прав банку не виключені законом з компетенції третейського суду.
У третейській справі, на яку посилається ВСУ, позивачем є банкякий подав позов до споживача про захист своїх прав, що виникли з кредитного договору з третейською обмовкою.
У постанові ВСУ у справі нічого не сказано про те, які саме вимоги споживача по захисту його прав були заявлені споживачем і порушуючи п.14 ст. 6 Закону були розглянуті третейським судом в третейській справі.
У постанові відсутній правовий критерій визначення предмета суперечки, не врахована ясна правова позиція, викладена в п.6 постанови пленуму ВСУ "Про практику розгляду цивільних справ по позовах про захист прав споживачів".
Фактично Верховний Суд України не бачить різниці між спорами по захисту прав споживачів по позовах банків до споживачів і спорами за участю споживачів по позовах споживачів до банків.
Проте саме це було предметом обговорення Верховною Радою при ухваленні Закону № 2983 - VI від 03.02.2011 року, яким з компетенції третейського суду виключені спори по захисту прав споживачів
Цей закон Верховна Рада ухвалила, розглянувши два законопроекти: № 6670 (про виключення з компетенції третейського суду суперечок за участю споживачів), № 6670-1 (про виключення з компетенції третейського суду суперечок по захисту прав споживачів). За результатами обговорення цих двох законопроектів був схвалений законопроект № 6670-1 про виключення з компетенції третейського суду саме суперечок по захисту прав споживачів, а не - суперечок за участю споживачів.
Згідно ч.1 ст.360-7 ГПК обов'язковий облік правової позиції Верховного Суду повинен здійснюватися судами загальної юрисдикції, якщо суди не мають інших мотивів, які не розглядав Верховний Суд.
Джерело: ТПУ
