Платники єдиного податку не можуть використовувати векселі як форму розрахунків. Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва з використанням векселів, не можуть бути платниками єдиного податку. Про це розповіла ГФС в листі № 5267/Д/99-99-17-02-02-14.
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для фізособи - підприємця являється дохід, отриманий впродовж податкового періоду в грошовій формі; матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 НК.
Платники єдиного податку 1- 3 груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковою і безготівковою) (п. 291.6 ст. 291 НК).
Відповідно до ч. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 НК не можуть бути платниками єдиного податку 1 - 3 груп суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, окрім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, сюрвейєрами, аварійними комісарами і аджастерами, визначеними розділом III НК.
Пунктом 3 ст. 333 Господарського кодексу встановлено, що фінансовим посередництвом являється діяльність, пов'язана з отриманням і перерозподілом фінансових коштів, окрім випадків, передбачених законодавством, фінансове посередництво здійснюється установами банків і іншими фінансово-кредитними організаціями.
Згідно ст. 14 Закону "Про цінні папери і фондовий ринок" вексель - цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання терміну платежу певну суму власникові векселя (векселедержателеві).
Статтею 4 Закону "Про звернення векселів в Україні" передбачено, що видавати перевідні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (окрім фінансових векселів). Платіж по векселю здійснюється на території України тільки у безготівковій формі. Умова відносно проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відбивається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя згідно з угодою припиняються грошові зобов'язання відносно платежу за цим договором і виникають грошові зобов'язання відносно платежу по векселю.
