ГФС роз'яснилащо відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу для числення об'єкту оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухобліку і фінансової звітності відносно прибутків, витрат і фінансового результату до оподаткування.
Зокрема, п. 44.1 ст. 44 НК визначене, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік прибутків, витрат і інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування і податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з численням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.
Частинами першої і другої ст. 9 Закону про бухоблік передбачено, що основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документифіксувальні факт здійснення господарської операції.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Для контролю і впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися звідні облікові документи.
Первинні і звідні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документу; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і об'єм господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що надають можливість ідентифікувати особу, що брала участь в здійсненні господарської операції.
