На спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах Верховного Суду України 27 травня 2015 року було розглянуто справу № 6-61цс15 за позовом ПАО "Родовид Банк" до фізособи про звернення стягнення на предмети іпотеки, і за зустрічними позовними вимогами ипотекадателя про визнання договорів припиненими зважаючи на припинення ЧП "Блокер", що брало кредит (третя особа по первинному позову) як юридичної особи.
При розгляді справи була сформульована наступна правова позиція. Положеннями частини 1 ст. 39 Закону "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду вказуються: загальний розмір вимог і усі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателеві з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи по забезпеченню збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі потрібні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або застосування процедури продажу, встановленого ст. 38 справжнього Закону; пріоритет і розмір вимог інших кредиторів, що підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
У справі, яка переглядається, апеляційний суд, з виводами якого погодився і суд касаційної інстанції прийняв рішення про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом їх продажу на публічних торгах у рамках процедури старанного виробництва за початковою ціною, яка встановлюється на рівні не нижче звичайних ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оцінної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна при проведенні старанних дій.
При цьому, посилаючись на загальний розмір заборгованості не вказав усіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателеві з вартості предмета іпотеки, а також початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини 6 ст. 38 Закону "Про іпотеку". Посилання апеляційного суду в резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки при здійсненні старанного виробництва, суперечить вимогам ст.ст. 39 і 43 Закони "Про іпотеку".
Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг і тому подібне, аналізу норм статей 38, 39 Закону "Про іпотеку" судові палати у цивільних і господарських справах ВСУ дійшли правового висновку, що у розумінні норми ст. 39 Закону "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною 6 ст. 38 Закону.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
