На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду Ураины 27 травня 2015 року було розглянуто справу № 6-58цс15 про звернення стягнення на предмет іпотеки була підтверджена правова позиція, згідно якої оскільки Законом "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон про мораторій) не припиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання кредитних правовідносин, зокрема тих, які визначають правові підстави для звернення в судовому порядку стягнення на відповідні предмети забезпечення, його дія на час вирішення суперечки само по собі не може бути основою для відмови в захисті порушеного права.
В той же час суддя Юрій Сенин висловив особлива думка. Він відмітив, що рішенням Вінницького міського суду від 23 червня 2014 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2014 року і постановою ВССУ від 17 вересня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову ВАТ "ОТП "Банк" до позичальника про стягнення на предмет іпотеки - квартиру. Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд керувався нормами Закону про мораторій. З такими висновками погодилися також суди апеляційної і касаційної інстанцій. Відміняючи судове рішення касаційного суду і направляючи справу на новий касаційний розгляд, Судова палата у цивільних справах ВСУ вказала, що мораторій є відстроченням виконання зобов'язанняа не основою для звільнення особи від його виконання, дія Закону про мораторій на момент вирішення суперечки само по собі не може бути основою для відмови в захисті порушеного права.
Суддя не згоден такими висновкамивиходячи з наступного. 3 червня 2014 року Верховною Радою був ухвалений Закон про мораторій. Його прийняття було обумовлене, передусім, проблемами економічного характеру, з якими зіткнулася Україна, а саме, різкими коливаннями курсу іноземної валюти до гривни. Цим Законом визначені наступні випадки і обов'язкові умовипри яких він підлягає застосуванню, а інтереси іпотекодавців захисту:
- кредит виданий в іноземній валюті;
- кредит повинен носити характер споживчого;
- предмет іпотеки є постійним місцем проживання позичальника або майнового поручителя, якщо це не позичальник;
- предмет іпотеки повинен мати площу не більше встановленою законом;
- предмет іпотеки не знаходиться на території, визнаній тимчасово окупованою;
- іпотекодавець або позичальник не відноситься до категорії осіб, що є суб'єктами Закону "Про принципи запобігання і протидії корупції".
Таким чином, Закон про мораторій застосовується при одночасній наявності усіх перерахованих шести ознак.
Встановлений мораторій на звернення стягнення на житло громадян, передане в іпотеку для забезпечення їх зобов'язань по кредитних договорах в іноземній валюті, не передбачає втрату права кредитора на звернення стягнення на предмет іпотеки, а тільки забороняє примусове стягнення в період дії мораторію.
Системний аналіз змісту Закону про мораторій дає підстави для виводу, що позовні заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечено споживчі кредити в іноземній валюті, дії Закону, що знаходяться на якийсь час, на розгляді судів розглядаються, а у задоволенні позову відмовляється у зв'язку з дією відповідного мораторію. Якщо судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (житло) було прийняте до набуття чинності Закону (7 червня 2014 року), то воно не підлягає примусовому виконанню, і старанне виробництво припиняється.
Суддя відмітив, що в таких випадках в задоволенні цих позовів відмовляється не за мотивами безпідставності позовних вимог, а у зв'язку з набуттям чинності Закону про мораторій, такий відмова має лише тимчасове правове значення, і позичальник може звернутися з позовом після закінчення дії мораторію.
У такому разі, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 263 ГК термін позовної давності припиняється у зв'язку з відстроченням виконання зобов'язання (мораторієм) на підставах, встановлених законом, і поновлюється з моменту припинення дії Закону про мораторій, як вказано в ст. 3 Закони.
Судами при розгляді справи не былы порушені норми матеріального або процесуального права, які б свідчили про наявність підстав для їх відміни. Згідно правової позиції, викладеної в постанові № 6-58цс15, при новому розгляді суду слід задовольнити позов про звернення стягнення на предмет іпотеки і одночасно вказати, що це рішення не підлягає виконанню в період дії Закону про мораторій. Фактично це той результат, який мав би місце і при виконанні рішення, яке скасоване.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
