Минсоцполитики наказом від 31 березня 2015 роки № 352 ствердило Соціальні нормативи у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам і дітям-інвалідам.
Нормативи вводяться з метою забезпечення реабілітації, адаптації інвалідів і дітей-інвалідів (далі - Одержувачі), компенсації обмежень життєдіяльності і їх інтеграції в суспільство.
Реабілітаційний процес Одержувача здійснюється в реабілітаційній установі на підставі його індивідуального плану реабілітації. Термін реабілітаційного процесу, об'єми, зміст реабілітаційних заходів визначаються реабілітаційною комісією установи залежно від вимог індивідуальної програми реабілітації Одержувача.
Оцінка і визначення потреб Одержувача здійснюються з використанням методів спілкування, спостереження, інтерв'ю, анкетування, тестування, аналізу документів, зокрема медичної карти про стан здоров'я. Батьки або законні представники Одержувачів є учасниками реабілітаційного процесу.
До показникам якості надання реабілітаційних послуг відносяться:
- результати аналізу проведення на постійній основі моніторингу надання реабілітаційних послуг;
- умови розміщення реабілітаційної установи і їх доступність;
- укомплектованість реабілітаційної установи фахівцями;
- наявність матеріально-технічної бази реабілітаційної установи.
Реабілітаційні установи розміщуються на територіях із спеціально побудованими або пристосованими приміщеннямиякі відповідають архітектурним, санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам, техніці безпеки і мають увесь вигляд благоустрою.
Одержувачі, які мають важку форму інвалідності і згідно з медичним висновком потребують постійного стороннього відходу, забезпечуються медичним, соціальним, педагогічним і психологічним патронажем за місцем проживання. Відповідний патронаж здійснюють виїзні реабілітаційні бригади.
