Як тільки держави усвідомили, що Інтернет має відношення до безпеки, актуальним стало питання про свободу в Мережі. Про це розповів Олександр Ольшанский у своєму виступі на iForum - 2015, який проходить в Києві сьогодні. Експерт нагадав слова Б. Франкліна про те, що що поміняв свободу на безпеку не отримає ні того, ні іншого. Та все ж держави намагаються балансувати між цими явищами, частково обмежувати свободу в цілях безпеки. Про передумови, реалії і перспективи інтернет-свободи йшла мова у вступному спічі організатора iForum.
Основна загроза розвитку Інтернетуна думку А. Ольшанского, виходить від великих мережевих сервісів, соціальних мереж, оскільки вони належать великим транснаціональним корпораціям. Відповідно, встає питання цензури, адже приватні компанії мають усі можливості вводити її (і вводять) на своїх інтернет-ресурсах. В результаті Фейсбук формує нашу стрічку по незрозумілому нам алгоритму, Твиттер показує певні пости, а Гугл підбирає особливим способом відповіді на наші запити. П'ятірка великих мережевих сервісів визначає контент для мільярдів користувачів Інтернету. Транснациональность корпорацій означає також, що вони не пов'язані правом, звернув увагу експерт.
А як же цензура з боку держави? Ситуація складається таким чином, що державні органи не розуміють, як влаштована Мережа, відмічає А. Ольшанский. Влада думає, що можна заборонити усі "погані" сайти і дозволити "хороші", і в результаті "настане комунізм". Експерт акцентував: будь-яка технологія фільтрації контенту стоїть в рази дорожче, ніж технологія подолання таких фільтрів, і при цьому не дає ніяких гарантій (приклад - Китай).
Отже, фільтрувати інтернет-контент - неможливо. Але можна домовитися з транснаціональними корпораціями, власниками мережевих ресурсів. Як розповів А. Ольшанский, таким чином Інтернет спотворює нашу реальність.
Інформаційної безпеки немає ні у користувачів, ні у держави. Для того, щоб держава мала інформаційний суверенітет, йому необхідно мати свої мережеві і інформаційні технології. Експерт повідомив, що зараз така держава у світі тільки одно - це США. І саме в Штатах зареєстрована більшість мережевих сервісів - таким чином, від законодавства США залежить практично увесь інтернет-простір.
Що ж робити в такій ситуації Україні? А. Ольшанский дав корисні поради Міністерству інформації і іншим вітчизняним держорганам.
Оскільки позиція оборони, на думку експерта, заздалегідь програшна, для боротьби з монополізацією Інтернету потрібні нові сервіси. Цензура і фільтрація - "повна дурість", і є лише один альтернативний варіант. Треба створити інформаційний пул ресурсів, які відбиватимуть позицію держави. Паралельно необхідно "скоротити кількість брехні з екрану", вважає А. Ольшанский, адже зараз представники влади дозволяють собі на телебаченні "дещо спотворювати дійсність".
Для створення таких інтернет-ресурсів потрібні гроші. У інформаційній війні вони дуже важливі. Приміром, в РФ їх більше - тому там активно працює пропаганда. Але у даному контексті експерт звертає увагу на важливий нюанс: чим ближче до реальності картина подій, що відображається в Інтернеті, тим менше грошей потрібно. Тобто, для створення правдивих ресурсів потрібно не так багато фінансів, а ось для віртуального брехливого світу - тим більше, чим більше неправдивої інформації планується публікувати.
Один з щонайпотужніших методів інформаційної війни - створення паніки в соцсетях. По словах А. Ольшанского, застосовуючи ефект "усе пропало" можна міняти комерційний попит, і навіть добитися дестабілізації економіки. Для маніпуляцій панічними настроями приватні компанії створюють тисячі акаунтів. Наприклад, якщо треба терміново розповісти світу про епідемію свинячого грипу (замовник - фармацевтична корпорація) або про новий небезпечний комп'ютерний вірус (замовник - виробник ПО). Фейковый медійний привід виводить інформацію в трендовые теми обговорення в соцсетях, в результаті про це повідомляють по телебаченню, і таким чином ця неправдива інформація потрапляє в нашу реальність.
Підводячи підсумки, Олександр Ольшанский порадив не сприймати інформацію з Інтернету як правдиву апріорі. Пам'ятати, що найчастіше публікація контенту в Мережі - це вид рекламної діяльності, і налаштовуватися на критичне сприйняття.
Юлія Шешуряк, ЮРЛИГА
