Чи хочуть судді вільну?

У Україні є традиція - кожна новообрана влада проводить судову реформу. Виключенням не став і прихід "проєвропейського" керівництва. Суспільству роз'яснюють: ми живемо погано, тому що суди не працюють згідно із законом і судді беруть хабарі. Панацеєю від бід видається чергова реформа. При цьому покарання суддів-корупціонерів залишається за дужками або віддається на відкуп народних мас, які все частіше застосовують силу проти служителів Феміди. Також залишаються відкритими питання дисциплінарної відповідальності суддів - Верховна Рада, не призначаючи своїх представників, по суті, блокує роботу Вищої ради юстиції і Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Відмітимо, проект постанови про призначення членів комісії з люстрації суддів був зареєстрований у парламенті 26 січня.

Незалежна судова влада є основою держави, оскільки забезпечує захист декларованих прав. Без дієвого механізму, що забезпечує функціональність рівних для усіх правил сожития в суспільстві, держава не може вважатися правовою і приречено на постійні революційні потрясіння. Життя за принципом "усі тварини рівні, але деякі тварини равнее інших" показує, що місця в ланцюжку можна розподілити по-новому, і нічого не зміниться, поки ми ставимо коми, а не точку.

Довгі обговорення напрямів і першочергових завдань судової реформи увінчалися прийняттям Верховною Радою за основу відразу двох законопроектів: № 1656 "Про забезпечення права на справедливий суд" (розроблений Радим з судової реформи при Президентові) і № 1497 "Про внесення змін до Закону "Про судоустрій і статус суддів" і інших законодавчих актів відносно удосконалення принципів організації і функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів" (поданий групою депутатів, участь в розробці брав "Реанімаційний пакет реформ"). Законопроекти відрізняються, але обоє посилюють інститут дисциплінарної відповідальності суддів. Пропозиції мають бути зведені в один проект в дуже стислі терміни. Уніфікований проект і прийме Верховна Рада, поклавши почало новій судовій реформі.

Дискусія в ході круглого столу загострилася на питанні ліквідації господарських судів шляхом їх реорганізації зі збереженням спеціалізації суддів (передбачено проектом № 1497). Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов підкреслив, що питання полягає фактично в зміні вивіски на першій інстанції (створення окружних судів, які і розглядатимуть господарські справи з додаванням карних) і об'єднанні господарських апеляційних судів із загальними апеляційними судами (7 судів зливаються з 25-у). Об'єднання заплановане і для судів третьої інстанції - ВХСУ зіллють зі ВССУ. Б. Львів пояснив, що необхідність спеціалізованих господарських судів обумовлена наявністю комерційних правовідносин. Хоча госпсуди розглядають усього близько 3% суперечок, але і чисельність суддів складає 1/8 від загальної кількості. Тому слід зменшити нижній поріг судового зборущо відкриє шлях до суду тому, хто цього потребує - дрібному бізнесу. При цьому можна підняти верхню межу - "щоб олігархам не було судитися дешевше в процентному співвідношенні". Б. Львів відмітив, що в 2013 році госпсуди розглянули справи на 113 млрд. грн., що складає 32,4% від прибуткової частини держбюджету. У 2014 році кількість справа виросла на 2,4% в порівнянні з попереднім роком, за ціною позову таке збільшення склало 183.3 млрд. грн. - 48,5% від прибуткової частини бюджету. Чи "можна лізти з ломом туди, де потрібна годинна викрутка"? - запитує Б. Львів, пояснюючи, що реорганізацію не можна проводити, не прорахувавши витрати і економічні наслідки. Він відмітив, що ліквідація госпсудів коштуватиме 500 млн. грн. - такий розмір судового збору, отриманого за минулий рік.

Зауваження відносно створення окружних судів висловила професор Наталія Кузнєцова. Вона відмітила, що в законопроекті не врегульований механізм створення таких судів. Як повинне вирішуватися питання про створення відповідних судових округів, яка компетенція окружних судів? - ці питання залишаються відкритими. Професор вважає, що зведення двох спеціальних юрисдикцій в одну спричиняє за собою функціонування впродовж невизначеного терміну гібридної юрисдикції.

Про проблеми, що виникають при будь-якій реорганізації, нагадав і адвокат Ігор Черезов. В період створення адмінсудів справи, наприклад, про відшкодування ПДВ розглядали судді, не зовсім компетентні в цих питаннях. У результаті, за словами адвоката, ухвали виносилися на користь тієї сторони, яка була красноречивей у своїх виступах.

Змістити акцент з проблеми госпсудів намагався Роман Куйбидазамголови правління Центру політико-правових реформ. Він брав участь в розробці законопроекту № 1497 і увійшов до складу Радого з судової реформи при Президентові. Р. Куйбида пояснив, що ключовими питаннями судової реформи є незалежність і відповідальність суддівпослідовність в застосуванні законів (уніфікація судової практики) і ефективність судової системи. На його думку, дискусія має бути зведена саме до незалежності суддів - повноваження політичних органів необхідно обмежитиїх вплив на судову владу - виключити. На думку Р. Куйбиды, міфом про ліквідацію госпсудів намагаються відвернути увагу бізнесу і громадськості від ключових питань судової реформи. Все ж він назвав економічний аргумент за ліквідацію господарської юрисдикції : не система госпсудів приносить гроші до бюджету, доходу забезпечують справи, які не зникнуть, а значить, і надалі засоби поступатимуть.

Експерт вважає, що судова реформа, яка не дасть суддям незалежності, - не забезпечить справедливе судочинство, адже можливість політичного органу приймати рішення відносно суддівської кар'єри неминуче приведе до виконання суддею його вказівок. У одному з проектів повноваження по перекладу суддів залишаються і за Президентом, і за парламентом, при цьому передбачається, що Президент розглядатиме кар'єрні питання. Р. Куйбида відмітив, що, наприклад, участь Президента в приведенні до присяги суддів виливається в мільйони гривен - більше 300 суддів не можуть приступити до роботи, тому що гарант не може знайти для них часу.

Таким чином, за словами експерта, питання ліквідації госпсудів стає непринциповим на цьому етапі судової реформи. У главу кута ставиться незалежність і відповідальність. Остання регулюються обома законопроектами, але при цьому необхідно допрацювати механізм, який упирається в повноважність Вищої ради юстиції. Завданням реформи є також уніфікація, першим кроком якої стане об'єднання вищих судів.

Зараз уніфікація судової практики ускладнена обмеженням повноважень Верховного Суду України. Суддя ВСУ Олександр Прокопенко пояснив, що Верховний Суд не впливає на судову практику, оскільки не має повноважень винесення остаточної ухвали. Відносно відповідальності суддя вважає, що ВККС і УСЮ мають бути об'єднані в один орган. На його думку, питаннями кар'єри, відповідальності суддів повинен займатися суддівський орган - це забезпечить незалежність. Нині судді не можуть притягати до відповідальності через відсутність політичної волі, оскільки робота компетентних органів (УСЮ, ТСК), по суті, блокується. А. Прокопенко відмітив, що робота неможлива, а терміни давності збігають - і в цьому складно винити самих суддів.

Те, що ліквідація госпсудів - не першочергове завдання судової реформи, вважає і Вадим Беляневичстарший радник ЮФ "Василь Кисиль і Партнери". Він відмітив, що перевлаштування судової системи - копітка робота. Але є прості рішення, які робляться популярними, як пропозиція по господарських судах. "Суспільство повинне рухатися поступально, спираючись на свою історію. Господарська юрисдикція була створена не учора, вона ввібрала увесь позитивний досвід попередників - це привело до того, що система працює добре, хоч і з деякими нюансами. Корупція існує - але не більше, ніж в усіх інших сферах життя"- вважає В. Беляневич. Він також нагадав, що коли корпоративні спори передали господарським судам, рейдерство зникло як громадське явище. На його думку, теперішній етап неправильно називати судовою реформою, адже існуючі проблеми знаходяться не у вивісках, а в головах. "Зараз потрібно займатися не перевлаштуванням, а кадровими питаннями. Судова система має бути звільнена від негативних явищ, які зосереджені не в господарських судах. Тільки другий етап може бути присвячений змінам в Конституцію - у тому числі, вибору 3 - або 4-звеньевой судової системи", - зробив висновок В. Беляневич.

Відмітимо, що дискусія переходила в суперечку більшості (суддів спецсудів, учених і адвокатів) з меншістю (представниками "РПР" і Верховним Судом України). Хоча усі декларують необхідність незалежності суддів, насущною проблемою все ж видається реорганізація господарських судів, яка торкнеться суддів безпосередньо. Крім того, судді почали критикувати введення кваліфікаційних класів і повну переатестацію. На це Р. Куйбида відповів, що при обговоренні питання в робочій групі усі присутні представники суддівського корпусу схвалили цю норму. Він заявив, що судді самі надають підстави для свого закріпачення.

Незалежність судової влади дійсно потрібна, інакше - вона перестає бути владою. Але одночасні зміни злагодженого механізму функціонування судів спричинять перебудовні проблеми. Саме тому суддів більше хвилюють питання, пов'язані з щоденною діяльністю. Як виявилось, одночасно і незалежність, і нові правила роботи суддям здаються непосильною ношею. Тому першим етапом судової реформи повинна стати видача суддям своєрідної "вільної грамоти". Подивимося, що вирішать народні депутати і Президент.

Марина Ясинская, ЮРЛИГА

Фотографії Євгенія Короля