26 січня Кабінет Міністрів України ввів режим підвищеної готовності до реагування на надзвичайні ситуації по усій Україні. Доцільність ще одного документу, який регулюватиме ситуацію в країні проаналізували юристи ЮК Prove Group.
Нагадаємо, що правові режими підвищеної готовності і надзвичайної ситуації врегульовані Кодексом цивільної оборони України і Положенням про єдину державну систему цивільної оборони. При цьому, вказані документи не містять яких-небудь істотних обмежень, заборон або приписів для бізнесу або населення. В основному, вони торкаються органів державного управління і великих підприємств, на яких затверджуються плани реагування на надзвичайні ситуації. Таким чином, пересічним громадянам не варто побоюватися з приводу обмеження їх прав.
"Якби був оголошений режим надзвичайного стану (далі - ЧП), тоді доцільність стала б ясна. Оскільки особливості ЧП визначаються Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану", в якому вже прописаний цілий ряд можливих обмежень, але такий режим вводиться Указом Президента з подальшим твердженням у Верховній Раді України, і зараз про нього не йдеться", - коментує документ Кабміну керівний партнер ЮК Prove Group Владислав Кочкаров.
В даному випадку ухвалення такого рішення виглядає, як політично мотивоване, і швидше, як необхідність для врегулювання внутрішньої діяльності державних органів, зокрема Служби по надзвичайних ситуаціях. Адже в Україні і так вже діє "особливий період", який введений у зв'язку з останнім Указом Президента про мобілізацію. "Такий особливий період вже сам по собі передбачає введення готовності усіх спеціальних служб. Окрім цього, оголошена антитерористична операція, яка регулюється Законом "Про боротьбу з тероризмом". Є ризик, що таке велика кількість різних документів, які регулюють одну і ту ж ситуацію, можуть привнести певне сум'яття, оскільки буде незрозуміло в який момент "надзвичайна ситуація", а в якій "антитерористична операція", і, відповідно, яким документом слід керуватися", - додав юрист.
