Посилення правил в частині прозорості ведення міжнародного бізнесу, перспектива введення автоматичного обміну податковою інформацією, а також бажання знати реальних власників бізнесу і пошук інструментів спрощення зовнішньої торгівлі - далеко не повний перелік питань, що хвилюють зараз бізнес, який як і раніше націлений на оптимізацію своїх податків. Про тенденції в податковому плануванні і міжнародній банківській сфері говорили з Наталією Ульяновойдиректором Департаменту міжнародного податкового планування ICF legal service.
Наталія, чи змінилися в поточному році принципи сучасного податкового планування? Які найбільш суттєві зміни і чим обумовлені?
- Самі принципи практично не змінилися, змінився, швидше, сам підхід і інструменти, використовувані в податковому плануванні. Клієнт став більше орієнтуватися на використання дорогих респектабельних юрисдикцій - таких як, приміром, Нідерланди або Австрія, використовувати рахунки в Швейцарських і Австрійських банках замість банків Кіпру і Прибалтики. При цьому попит на класичні офшорні юрисдикції якщо і падає, то трохи. Звідси слідує вивід, що середній український бізнес зміцнюється для роботи з партнерами з Європи (і України). Так само варто відмітити ріст попиту на юридичні послуги з юрисдикцій загального права - якщо раніше партнерам по бізнесу було досить придбати кожному по компанії, то тепер вони прагнуть укласти ще і акціонерну угоду.
З 25 листопада почне працювати Закон, що вимагає розкриття кінцевих выгодополучателей бізнесу. Яка норма викликає у представників бізнесу найбільшу кількість питань або, можливо, викликає побоювання? Ваша думка відносно цього документу і його наслідків для бізнесу?
- Метою цього Закону України є створення механізму вирішення проблеми визначення фізичної особи - кінцевого выгодоприобретателя юридичних осіб, а також вільного доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Ключовим моментом є введення нової для українського права категорії - кінцевий выгодоприобретатель юридичної особи. При цьому великий вплив на бізнес матимуть зміни до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців", що зобов'язують в строк до 6 місяців від моменту набуття чинності Закону надати державному реєстраторові інформацію про кінцевий выгодоприобретателе.
Законом також передбачається встановлення адміністративної відповідальності за непредставлення юридичною особою державному реєстраторові передбаченої інформації, у такому разі негативним наслідком може бути штраф до 8500 грн.
Проте, незважаючи на встановлення нових правил, Закон має швидше декларативний характер, і без внесення подальших змін до законодавства України і створення механізму його функціонування навряд чи створюватиме серйозні наслідки для бізнесу.
Які тенденції в міжнародній банківській сфері і їх наслідки?
- Зараз зважаючи на останні політичні події стало важче відкривати рахунки у банках Гонконгу і Сінгапуру - банки в цих країнах традиційно відрізнялися жорсткими вимогами при відкритті рахунків. Після введення різними країнами санкцій проти Росії банки Гонконгу і Сінгапуру перестали відкривати рахунки клієнтам з України (як і клієнтам з інших країн СНД) мотивуючи це ризиком постраждати від санкцій. Як альтернатива - активно стали пропонувати свої послуги банки Китаю. Озлоблення процедури - знай свого клієнта (KYC) - торкнулося і європейських банків, особливо Прибалтійських, правда рахунку вони продовжують відкривати, але з великою кількістю вимог.
Які рекомендації даєте відносно вибору банку в тій або іншій країні? На що звертати їх увагу?
- В першу чергу, треба виходити з потреб бізнесу. Так, умовно усі банки можна розділити на банки для активних і частих торгових операцій і банки для нечастих, але великих платежів і інвестування. При активній торгівлі клієнтові важливі низькі тарифи за проведення операцій (за вхід і вихід засобів з рахунку), а також низький рівень незнижуваного залишку по рахунку. Такі умови існує у деяких банків Кіпру і Прибалтики, так само як і у деяких інших банків Європи. Коли компанія веде інвестиційну діяльність, приміром, в об'єкти нерухомості, або зберігає особистий капітал на рахунку компанії, де незнижуваний залишок по рахунку в $1 - 2 млн, і для нього це прийнятно, я б рекомендувала банки Ліхтенштейну, Швейцарії або Австрії.
Географія діяльності компанії має значення?
- Так. Географія діяльності клієнта має свою специфіку. Для роботи з контрагентами, наприклад, з Ірану підійдуть тільки офшорні банки або банки континентального Китаю. Європейські банки (за рідкісними виключеннями, такими як Ліхтенштейн) украй не охоче працюють з платежами з Росії і закривають рахунки російським компаніям. Іноді можна порекомендувати відкрити декілька рахунків для різних цілей. Часто існує структура, коли клієнт має рахунки в декількох "торгових" банках, при цьому засоби, не використовувані в обороті, зберігає в Швейцарії або Ліхтенштейні.
Іноді важливу роль грає і оперативність відкриття рахунку... Найшвидше відкривають рахунки банки Кіпру і, правда деякі, Прибалтійські банки з частими виключеннями. У будь-якому випадку, процес підбору банку це важливий і не завжди простий процес, необхідно розглядати усю або велику частину бізнесу, зважувати усе "за і проти" і правильно зрозуміти потреби бізнесу, щоб значно спростити, а не ускладнити його подальшу роботу.
*****
20 листопада 2014 р. в Києві відбудеться практикум для бізнесу "Практика міжнародного податкового планування : холдинги, торгівля, захист активів і банки". Він буде корисний тим, хто планує почати і вести бізнес з використанням іноземної компанії або зарубіжної складової, хоче знати деталі оподаткування в тій або іншій юрисдикції з метою наступної податкової оптимізації, а також шукає банк під свої вимоги. Окрема увага буде приділена аспектам, пов'язаним з організацією міжнародної торгівлі з Азією, Китаєм, РФ і СНД.
