24 вересня відбувся Міжнародний юридичний форум "Україна - ЄС", організований "Юридичною практикою". У форумі брали участь провідні українські, зарубіжні і міжнародні юридичні фірми, представники державних органів, банків, а також судді.
Відкрився форум панельною дискусією, присвяченою темі реформування вітчизняного законодавства відповідно до європейських вимог. У обговоренні взяли участь заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Валерій Пятницкийзаступник Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркальпрезидент Американської торгової палати (ACC) Бернард Кейсистарший партнер АТ "Сергій Козьяков і Партнери" Сергій Козьяковрадник ЮФ Sayenko Kharenko Наталія Микольскаястарший партнер ЮФ "Ильяшев і Партнери" Роман Марченкопартнер МЮФ Goldblum and Partners Дмитро Пичугин.
Але головне питання, що турбує бізнес і небайдужих громадян, - яка конкретна ціна імплементації - так і не отримав однозначної відповіді. Експерти тільки зійшлися в думці, що названа "попередниками" цифра в 160 млрд. євро не має під собою практичних підстав, при цьому нові розрахунки доки не зробили. Так, Е. Зеркаль вважає, що ця проблема явно надумана, адже застосування європейських технічних регламентів є добровільним. Вона відмітила, що на даний момент з 25 техрегламентов імплементоване 17.
Про найяскравіших негативних і позитивних, на його думку, моментах розповів Р. Марченко. Так, він вважає, що співпраця України і ЄС має бути побудована на двох принципах: взаємності і прагматичності. Ці принципи не дотримувалися Україною як при односторонній відміні візового режиму для громадян ЄС, так і при підписанні Будапештського меморандуму. Завдяки останньому Україна фактично позбулася ядерного статусу в обмін на ефемерні обіцянки, які, як ми знаємо, були порушені гарантами нашого суверенітету, активно - Російською Федерацією, пасивно - США і Британією. Він вважає, що Угода про асоціацію варто приймати як даність і юристи мають бути готова до колосального об'єму роботи. Позитивним він називає можливість переходу на технічну регламентацію за європейськими стандартами, але при цьому не йде мова про надання кредитів на їх впровадження. Позитиву варто чекати від банківської Директиви ЄС, яка передбачає відповідальність акціонерів неплатоспроможних банків. На закінчення він нагадав, що вихід на європейські ринки не має на увазі автоматичної відсутності конкуренції. Навпаки, нам слід бути готовими до серйозної конкуренції, оскільки європейські виробники боротимуться за свої інтереси.
"Цивілізаційним документом" назвав Угоду С. Козьяков. Він також вважає, що увагу слід приділяти не лише торговим аспектам документу, але і питанням конкуренції, держзакупівель, державної допомоги підприємствам. У політико-правовій частині Угоди десятки місць присвячені питанням енергетичної безпеки. При цьому може йтися про імплементацію не цілого документу, а окремих пунктів. С. Козьяков заявив, що також не варто забувати про таке поняття, як acquis communautaire, що означає усю сукупність права ЄС, включаючи і прецедентні рішення судів. І у зв'язку з цим рекомендував до прочитання монографію Романа Петрова "Транспозиції acquis Європейського Союзу в правові системи третіх країн".
Практичне використання торгових преференцій вітчизняними виробниками обговорили у блоці, присвяченому вільній торгівлі між Україною і Євросоюзом. Тарас Качкавіце-президент з питань стратегічного розвитку АСС в Україні, пояснив, що фактично мита ЄС розраховуються не згідно з правилами СОТ, а відповідно до внутрішніх мит. На конкретному прикладі експорту зернових, а саме - пшениці, він показав дію режиму MFN duty (режим найбільшого сприяння в торгівлі). Особливе значення для застосування пільгового режиму має правильне визначення коду товару, оскільки квоти розподілені по них. Так, мито на зерно є нульовим, за винятком деяких категорій. При цьому можуть визначатися нульові тарифи як усередині квоти, так і поза нею. Для експорту пшениці необхідно надати 2 документи: сертифікат походження (видає ТВП або митний орган) і імпортну ліцензію від контрагента. Варто враховувати, що за кожною тарифною квотою встановлений окремий регламент видачі імпортної ліцензії. Т. Хитавиця нагадав, що з 23 квітня Україна торгує з ЄС за пільговими правилами, і в Євросоюзі вже заявили про можливість продовження преференцій. Для цього доручено зробити аналіз перешкод у використанні наданих можливостей. Він відмітив, що вони відкриті для пропозицій по удосконаленню адміністрування.
Про умови отримання дозволів на квоти розповіла Ганна Штепастарший юрист МЮФ Baker&McKenzie. Вона нагадала, що автономні торгові квоти, введені 23 квітня, діють до 1 листопада. Вона також вказала на необхідність товару відповідати вимогам походження, оскільки у разі встановлення невідповідності в ході можливої перевірки стягуватиметься повне мито. До 2017 року для підтвердження подається сертифікат за формою євро-1 або "декларація инвойс". Термін їх дії - 4 місяці, зберігати підтверджувальні документи слід 3 року. Також А. Штепа нагадала про заборону імпорту в Євросоюз товарів з походженням з Криму і Севастополя (за винятком тих, яким сертифікат походження наданий Урядом України).
Гліб Бялыйкерівник практики міжнародного торгового і митного права ЮБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і Партнери"розповів про мінімізацію ризиків застосування захисних заходи при імпорті продукції в ЄС. Оскільки Угода дозволяє сторонам застосовувати заходи торгового захисту до недобросовісних виробників, експортерів і імпортерів, Г. Бялый припустив, що європейські виробники активно користуватимуться своїми правами по захисту від недобросовісної конкуренції. За його словами, європейське законодавство, регулююче проведення торгових розслідувань, грунтується на нормах і принципах СОТ, і найбільш застосованим до українського імпорту є антидемпінгове розслідування. Тому українським експортерам перед виходом на європейський ринок слід серйозно віднестися до встановлення ціни за товар шляхом аудиту ціноутворення. На ринок не варто виходити агресивно, ціна товару не має бути нижче, ніж в Євросоюзі. Крім того, має бути розкрита інформація про пов'язаних осіб. Додатковим критерієм для віднесення до пов'язаних осіб являється, зокрема, загальний менеджмент. Окрім антидемпінгового розслідування Єврокомісія може застосовувати відносно українських імпортерів спеціальне (проти масового імпорту) і антисубсидиарное розслідування. Максимальний термін розслідування складає 15 місяців. Заходи, які можуть бути застосовані по його результатах (антидемпінгова і специфічна мита, цінові обмеження), вводяться на 5 років.
Проект концепції по збільшенню експорту і страхування українських товарів, представлений віце-президентом ICC Ukraine Ігорем Гресемпередбачає створення НАК "Укрвнешторг", до якої повинні увійти держава і комерційні структури. И. Гресь пояснив, що за основу був узятий радянський досвід регулювання, оскільки в період незалежності наша держава має стабільно негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Запропонована експертом схема страхування суб'єктів ВЭД передбачає видачу страхових полісів на суму ВЭД операцій, які визнаватимуться банками до оплати за умови неоплати цих ВЭД операцій.
Супротивники євроінтеграції завжди приводять в приклад Грецію, а її прибічники говорять про позитивний досвід Польщі. Так, виходячи з доповіді віце-президента Польсько-української господарської палати в м. Києві, радника Міністра фінансів Олега Дубиша нас чекає важкий і жорсткий шлях реформ, але досвід Польщі свідчить, що після змін економіку чекає розквіт. По словах О. Дубиша, найбільше від євроінтеграції в Польщі виграло сільське господарство. Примітно, що в процесі поляки говорили про його занепад. Як відомо, керівництво Польщі поставило допомогу Україні в пріоритет: це стосується адміністрування, підтримки малих і середніх підприємств, боротьби з корупцією. Також О. Дубиш відмітив тренд ділової міграції ближче до західної межі - у Львів і Східну Польщу. Знову-таки, на прикладі Польщі він показав, що збільшення експорту безпосередньо залежить від припливу інвестицій. У нашій ситуації з інвестиціями може допомогти MIGA (Багатостороннє агентство по гарантуванню інвестицій), яке працює з "специфічними країнами".
Як бачимо, вітчизняний бізнес повинен утямити одно. Угода про асоціацію відкриває нові можливості, варто навчитися їх використовувати. А для цього необхідно досконально вивчити документи, регламенти і директиви для правильного використання. Вони відкриті і істотно простіше за українське законодавство в застосуванні.
